6 КЛАС конспекти

Дата:

Тема. Вступ до історії стародавнього світу.

Мета. Сформувати уявлення про хронологічні межі та предмет іс­торії стародавнього світу, дати визначення понять «старо­давній світ», «історичне джерело», «археологічні пам'ятки», розвивати навички відліку часу до н. е. та н. е.; показати роль епохи стародавнього світу в розвитку людства.

Обладнання: підручник, атлас, карта.

Тип уроку: вступний

ХІД УРОКУ

І. організаційний момент

ІІ. актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон».

Учитель за допомогою «уявного мікрофона» пропонує учням про­довжити речення «Історію вивчають для того, щоб...».

Підсумком роботи має стати висновок учителя, що історія — це наука, що вивчає минуле людства у всій його конкретності й різно­манітності. Історія складається із всесвітньої (загальної) історії та іс­торії окремих країн і народів (їхньої вітчизняної історії). Наприклад, до розділу вітчизняної історії можна віднести курс «Вступ до історії України», із яким учні ознайомилися в 5 класі.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Періодизація історії людства.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповідь на за­питання.

— Які періоди виділяють у всесвітній історії?

Перевіряючи виконання завдання, учитель допомагає учням дійти висновку: всесвітню історію заведено поділяти на кілька періодів — історію стародавнього світу, середніх віків, нову і новітню історію. У 6 класі учні познайомляться з історією стародавнього світу. Цей курс включає найдавніший період всесвітньої історії та історії України.

2. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства.

Розповідь учителя.

Історія стародавнього світу охоплює період від виникнення люд­ської спільноти до кінця V ст. н. е. Це найбільш тривалий період и історії. Вивчаючи його, учні познайомляться з життям людей у пер­вісну епоху, коли людина тільки виділилася з тваринного світу, іс­торією Давнього Єгипту, цивілізацією та культурою Передньої Азії, Індії та Китаю. Учні матимуть можливість вивчити історію анти­чності від виникнення Крито-Мікенської цивілізації та міст-держав Давньої Греції до історії елліністичних держав і Давнього Риму. Зна­йомлячись із найдавнішим періодом світової історії, шестикласники матимуть можливість дізнатися, як відбувалося зародження україн­ської історії, які племена і народи населяли територію нашої держави м давнину, як відбувався їхній розвиток на тлі світової історії.

Більшість учених уважають, що історія людства нараховує 2,6 млн років.

Розгляньте схему, у якій історія людства порівнюється з марафон­ською дистанцією. Припустіть, яке місце в ній займає історія стародавнього світу. Підсумком роботи має стати висновок про те, що період історії стародавнього світу є найбільш тривалим в історії людства.

II 3. Історичні джерела.

Розповідь учителя.

Ми дізнаємося про людей минулого, вивчаючи предмети, що зали­шилися після них, і написані ними тексти. Отже, джерела історичних знань можуть бути письмовими й речовими. До письмових джерел нале­жать літописи, ділові документи, листи. До речових — знаряддя праці, зброя, предмети побуту. Наука, що вивчає історичне минуле за речовими джерелами, називається археологією. А людей, які проводять розкопки в пошуках стародавніх предметів, називаютьархеологами. Точне роз­ташування предметів у землі дуже важливе. Учені поділяють місце розкопок на ділянки й записують кожну, навіть найдрібнішу деталь.

Археологічні пам'ятки — це матеріальні залишки людської ді­яльності, що збереглися на поверхні землі, під землею або під водою і є об'єктом археологічних досліджень. Археологічні пам'ятки — ре­чові джерела, що висвітлюють минуле людського суспільства. Вели­ке значення археологічні пам'ятки мають для вивчення дописемного періоду людства, коли вони є єдиними історичними джерелами. До основних археологічних пам'яток належать: місця поселення (сто­янки, городища, селища) й окремі житла, господарські споруди, за­лишки фортець і міст, могильники й окремі поховання, надмогильні й культові споруди, скарби, знаряддя праці та інші давні вироби, ма­люнки й написи на скелях та окремих каменях. (Визначення поняття можна записати в зошити.)

Значення розкопок стародавніх поселень може бути розкрите на прикладі розповіді про місто Помпеї. Воно було засипане попелом під час виверження вулкана Везувій у 79 р. н. е., тобто місто не було роз­грабоване і не постраждало від вогню. Ученим удалося відновити не тільки зовнішній, але й внутрішній вигляд домівок, майстерень, ла­зень, театру й інших споруд. Знайдено меблі, хатнє начиння, інстру­менти. На стінах є розписи — картини, написані на штукатурці.

Наука, що вивчає звичаї, традиції, вірування, побут і способи ве­дення господарства різних народів, називаєтьсяетнографією.

Сьогодні об'єктом вивчення етнографів є деякі відсталі племена індіанців, африканські племена, австралійські аборигени, які й у наш час не вирощують хліб та овочі, не розводять худобу, не живуть дов­го на одному місці, а бродять у пошуках плодів дикорослих рослин і полюють на тварин. За житло їм є курені, складені з трави, гілок і кори дерев. Учені припускають, що первісні люди вели подібний спосіб життя.

Багато корисних відомостей про зовнішній вигляд стародавньої людини дає антропологія — наука про будову людини.

 4. Відлік часу в історії.

Розповідь учителя.

Дата — це відрізок часу, що відділяє певну подію від початкового моменту системи відліку років. У хронології ця точка відліку часу називається «ера» (від латин, aera — вихідне число). Часто поняття «ера» вживається і для позначення самої системи відліку років, на­приклад християнська ера, мусульманська ера. Відлік часу в нашій країні ведеться від Різдва Христового. Учитель демонструє схему «лі­нія часу», виконану на дошці, або пропонує учням відкрити підруч­ник на відповідній сторінці.

Робота за завданнями.

Учитель об'єднує учнів у шість груп, кожна з яких одержує хроно­логічну задачу, розв'язати яку допоможе «лінія часу».

1)      Філософ Арістотель жив у 384—322 рр. до н. е., математик і фізик Архімед — у 285—212 рр. до н. е. Хто з цих славетних людей жив раніше?

2)      За легендою, Рим був заснований у 753 р. до н. е. Скільки років тому відбулася ця подія?

3)      Міста Пантікапей і Ольвія (грецькі міста-держави на тери­торії сучасної України) були засновані в VI ст. до н. е.; місто Київ було засноване в V ст. н. е. Скільки століть відділяють ці події?          

4)      Філософ Сократ жив у 470—399 рр. до н. е. Чи міг він бути свід­ком Саламінської битви, яка відбулася 480 р. до н. е.?

5)      Піраміди Хеопса в Єгипті були збудовані близько 2600 р. до н. е. У якому тисячолітті це відбулося?

6)      У 395 р. Римська імперія розділилася на Західну і Східну. Скільки років тому це відбулося?

Для розв'язання задач надається 4 хвилини. За цей час група По­мп 11 па не тільки знайти відповідь, але й визначити, хто з членів групи Представить результати їхньої роботи класу.

Додаткова інформація

Історія календаря

Календар (латин. Саіепаае)— перелік днів року, поділений на тижні й місяці. У перекладі з латини «календи» кожного місяця, який у Давньому Римі публічно проголошував пон-тифік.

Імовірно, перші попередники сучасного календаря з'явилися приблизного тис. років тому. Знайдено стародавні уламки кісток із зарубками, і багато вчених уважають їх позначенням днів або яки­хось більш тривалих відрізків часу.

Давні єгиптяни помітили, що найяскравіша з нерухомих зірок — Сиріус — після того, як сховається за Сонцем, знову з'являється на ранковому небі, і це повторюється кожні 365 днів. Поява Сиріуса до­сить точно збігалася зі щорічним розливом Нілу. Таким чином, уже давно був відкритий сонячний рік тривалістю 365 днів, на підставі якого єгиптяни побудували свій календар.

Сонячним роком астрономи називають такий відлік часу, який зорієнтований на Сонце; відлік часу, зорієнтований на Місяць, на­зивають місячним роком. Рік, у якому враховується проходження і Місяця, і Сонця, є місячно-сонячним.

Головним мірилом часу в мусульманському календарі є Місяць як небесне світило. Кожний місяць починається з появою на небі «молодого місяця» — першого вузького серпа прибутного місяця.

Мусульманський рік триває 354 дні, у ньому 6 місяців по 29 днів і 6 — по ЗО днів. 12 місяців місячного року тривають не рівно 354 дні, а 354 дні 8 годин і 48 хвилин. Звичайний мусульманський рік був би занадто коротким для точної відповідності фазам Місяця: початок місяця й поява на небі місячного серпа невдовзі надто розійшли­ся б. Тому доводиться використовувати високосні роки — їх 11 за ЗО років. Високосний рік триває 355 днів. Додатковий день з'явля­ється у 12-му місяці, який у цьому разі нараховує не 29, а ЗО днів. Вихідним моментом для відліку років уважається «хіджра» — утеча пророка Магомета з Мекки до Медини 622 р. н. е.

Для давніх єгиптян найважливішою з усіх дат був щорічний розлив Нілу. Саме ця подія визначала їхнє життя і складала основу існування. Розливи річки, час посіву і збирання врожаю залежа­ли від Сонця і ніяк не були пов'язані з Місяцем. Тому єгиптяни створили сонячний календар. У ньому були три великі періоди по чотири місяці — час розливу Нілу, час посіву і час збирання врожаю. У кожному з 12 місяців було по ЗО днів, у сумі — 360. Щоб дістати 365, до них додавали ще 5 днів, їх називали епаго-менами. Але такий рік був занадто коротким. Періоди розливу, посіву і збирання врожаю дедалі більше «випереджали» календар. Було б нескладно зробити його відповідним до розливів Нілу. Уже 238 р. до н. е. фараонПтолемей III Евергет спробував реформувати календар. Він видав декрет про те, щоб рік через кожні три роки подовжувався на один день. На жаль, тоді ця ідея не прижила­ся. І тільки римський полководець Гай Юлій Цезар у 46р. до н. е. знову повернувся до цієї думки. Він звелів до кожного четвертого року додавати один день. Такі роки стали називати високосними. Сонячний рік триває 365 1/4 дня. Чотири сонячні роки тривають

на один день довше, ніж чотири календарні роки по 365 днів, це можна компенсувати включенням у календар одного дня раз на 4 роки. Тому в нашому календарі раз на чотири роки — у високос­ний рік — у лютому не 28, а 29 днів. На честь полководця соняч­ний рік тривалістю 365 1/4 дня був названий юліанським. Однак і цей рік мав розходження зі справжнім сонячним роком, що три­ває 365 днів 5 годин і 49 хвилин. Тобто юліанський рік виявився трохи довшим. Спочатку на цю часову різницю не звертали уваги, але поступово початок весни в календарі дедалі більше зсовувався до лютого. Необхідна була нова реформа календаря.

У 1582 р. Папа Григорій XIII видав буллу, що містила такі положення.

1.  Щоб зробити календар відповідним до справжнього часу, 10 днів опускалися. Після 4 жовтня 1582 р. відразу йшло 15 жовтня.

2.  Правила включення високосного року змінювалися так, що роки 1700,1800, 1900, 2100, 2200, 2300 стали вважати звичайними, тобто в них по 365 днів, хоч вони мали б бути високосними. Водночас високосними залишаються роки 2000 і 2400. І надалі всі роки, що діляться на 100, мають залишатися простими, якщо тільки цей рік не ділиться на 400.

У 1582 р. григоріанський календар був запроваджений в Іспанії, Португалії, Італії, трохи пізніше у Франції та Голландії. У Росії григоріанський календар був запроваджений у 1918 р., після чого дати (за «новим стилем») змінювалися на 13 днів, адже різниця між григоріанським і юліанським календарями складала вже не 10, а 13 днів.

IV.       УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)      Яке місце в історії людства займає історія стародавнього світу?

2)      Із яких джерел учені дізнаються про життя стародавніх лю­дей Що називають археологічною пам'яткою?

3)      Що таке час? Яке значення він має в житті людини?

4)      Що таке календар?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Історія стародавнього світу займає дуже важливе місце у всес­вітній історії — це найбільш тривалий період в історії людства.

— Основними джерелами, що дозволяють нам дізнатися про старо­давню історію людства, є письмові та речові історичні джерела.

— Час важливий для кожного з нас. Згідно з Ейнштейном, творцем теорії відносності, час — це шкала, на "якій ми можемо розташовува­ти події. Початковий момент відліку часу на цій шкалі називається ера. Майже кожний із народів давнини винайшов свою систему від­ліку років від якогось визначеного моменту.

— У нашій країні відлік часу ведеться від Різдва Христового за григоріанським календарем.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)      Опрацювати текст параграфа.

2)      Скласти дві хронологічні задачі: одну — для роботи з «лінією часу», другу на переведення дат із юліанського на григоріан­ський календар. При цьому доцільно використовувати хроно­логічну таблицю в кінці підручника.

3)      Творче завдання. Написати невеликий твір за темою «Навіщо ми вивчаємо історію стародавнього світу».

Дата:

Тема. Початок історії.  Виникнення людини та її розселення.

 Мета. Дати уявлення про передумови виникнення людини; роз­глянути процес розселення пралюдей на території Європи; показати роль праці у виділенні людини з тваринного світу.

Обладнання: підручник, атлас, плакат-карта.

Тип уроку. Комбінований.

ХІД УРОКУ

І. організаційний момент

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

Вибіркова перевірка творчого домашнього завдання.

Учні зачитують твори на тему «Навіщо ми вивчаємо історію старо­давнього світу».

Фронтальне опитування.

1)      Із яких джерел учені дізнаються про життя стародавніх людей?

2)      Коли на Землі з'явилися люди?

3)      Яка наука допомагає нам дізнаватися про найдавніший період людства?

Відповіді на 2 і 3 питання дозволяють учителеві перейти до викла­дення нового матеріалу.

III.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Основні теорії походження людини.

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

Розповідь учителя.

Якщо врахувати, що Земля існує мільярди років, а люди з'яви­лися на ній 2 млн 600 тис. років тому, то можна сказати, що люди­на — досить нова істота на Землі. Більшість учених уважають, що люди, виділившись із тваринного світу в Східній Африці, поступово розселилися по всій Землі. Люди походять від мавп. Але не від тих, котрі в наш час живуть у південних лісах, а від давно вимерлих. На жаль, досі археологи не знайшли відсутньої ланки — останків істоти, яка зробила Перший крок від мавпи до людини.

Учені виділяють кілька передумов появи людини:

— випромінювання уранових руд, що виходило на поверхню, спри­чинило стрибок в еволюції, що й привело до появи людей;

— зміни природного середовища: ліси відступали на південь, окре­мі групи людиноподібних мавп — наприклад дріопітеки — мусили пристосуватися до умов степу і пересувалися на двох кінцівках;

— звільнивши верхні кінцівки, предки людини навчилися виго­товляти знаряддя праці — праця створила людину.

Додаткова інформації

Еволюція людини

На думку вчених, людина походить від доісторичних приматів, нащадками яких є також сучасні мавпи. Найдавнішим предком лю­дини, якого можна ідентифікувати, є рамапітек, який жив у лісах Африки між 6 і 14 млн років тому. Зміна клімату призвела до зміни умов, у яких мешкав даний вид: ліси заступили саванни. Це змусило предків людини спуститися з дерев на землю і стати на задні лапи. Останнє забезпечувало кращий огляд у високій траві. Усі ці зміни привели до появи нової гілки приматів — гомінідів.

1 млн 750 тис. років тому з'являється «людина вміла» — «homo habilis». Це перші з пращурів людини, які навчилися виготовляти примітивні знаряддя праці з гальки. «Людина вміла» жила група­ми, про що свідчать залишки її стоянок, знайдені переважно в Олдо-вейській долині (Східна Африка). Основним заняттям цих істот було полювання і збиральництво. «Людина вміла» вже могла будувати примітивне житло.

У період між 1,5 і 0,25 млн років тому жила «людина прямоходяча» — «homo erectus*. Цей вид уже повністю перейшов на пере­сування на задніх кінцівках, остаточно звільнивши передні. Також «людині прямоходячій» ми завдячуємо початком використання

вогню. Це дозволило гомінідам залишити теплий клімат Африки і почати своє розселення по світу. Так, у Європі найбільш значні зна­хідки, що належать до цього виду, зроблені в Іспанії (с. Амброна, 300 тис. років тому), Франції (м. Ніцца, 350 тис. років тому) тощо. Залишки «людини прямоходячої» знайдені навіть у Північному Китаї. Пізніше за все були заселені Північна та Південна Америка, а також Австралія — лише 40 тис. років тому.

2. Життя і заняття найдавніших людей.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1)      Із яких матеріалів виготовлялися перші знаряддя праці?

2)      Як найдавніша людина добувала собі їжу?

3)      Що таке привласнююча форма господарської діяльності?

Учитель ще раз звертає увагу учнів на те, що виготовлення та за­стосування знарядь праці стало вирішальним чинником у процесі ви­ділення людини зі світу тварин.

Додаткова інформація

Знаряддя праці давніх людей

Знаряддя праці застосовуються не тільки людиною. Так, шим­панзе використовує палички для того, щоб діставати комах із зем­лі. Однак людину відрізняє те, що вона здатна змінювати знаряддя праці відповідно до мети, яку вона ставить перед собою. Ще перш; гомініди робили примітивні кам'яні інструменти. Це були шматки каменю, трохи загострені з одного боку. Скоріш за все, вони були одноразовими і викидалися після використання.

«Людина вміла» могла робити вже більш досконалі знаряддя. Так, вона використовувала загострені шматки каменю для роз­рубування м'яса, його відокремлення від шкіри та кісток. Окрім цього, «людина вміла» робила більш дрібні знаряддя з гальки, розколюючи її та отримуючи шматки з гострими краями. «Люди­на прямоходяча» почала застосовувати знаряддя праці з певною метою. Так, вона починає робити ранні ручні рубила. Окрім цьо­го, «людина прямоходяча» використовує таку ранню зброю, як де­рев'яний спис та бола — зв'язані ременем камінці, що сплутували ноги тварини.

Неандертальці мали дещо більший набір знарядь праці. їхні ру­била були менші і зручніші, потребували більш тривалої і важкої обробки. Також їм відомі такі знаряддя праці, як шкребок, яким зчищався жир зі шкіри тварини, свердло тощо.

Кроманьйонці вдосконалюють уже існуючі знаряддя праці, створюють нові, наприклад, кам'яні леза, різці. Для вироблення знарядь праці вони починають використовувати кістку. Знайд ш наконечники для гарпунів і списів із кістки, із якої робилися й перші голки.

 3. Найважливіші зміни на шляху до сучасної людини.

Робота зі схемою.

Розгляньте зображення найдавнішої людини і назвіть риси її від­мінності від сучасної людини.

Давні люди були вкриті шерстю, довгі руки звисали нижче колін. У давньої людини було грубе обличчя з широким приплющеним но­сом, її щелепи виступали вперед, чоло йшло назад, над очима нави­сали чітко виражені надбрівні дуги.

Учні можуть зробити висновок, що у вигляді найдавнішої людини переважали звіроподібні риси.

Найдавніша людина ще не вміла говорити (тому не сформувався підборідний виступ), об'єм мозку в неї був набагато меншим, ніж у людей нашого часу (звідси — похиле чоло).

Найдавніші форми людини — це «людина вміла», сліди існування якої виявлені тільки в Африці, і «людина прямоходяча» (пітекант­роп, синантроп)— нащадок «людини вмілої», що жила не тільки в Африці, але й у Євразії. Учитель звертає увагу учнів на те, що на території України найдавніша стоянка первісних людей знайдена біля села Королевого на Закарпатті.

4. Розселення пралюдей на території Європи і, зокрема, на Україні.

Робота в парах.

Учні об'єднуються в дві групи: Хмаринки і Сонечки. Хмаринки впродовж трьох хвилин знайомляться з поняттям «археологічна культура», а Сонечки в цей час намагаються виділити найсуттєвіші ознаки поняття «культурний шар». Упродовж наступних трьох хви­лин учні в парі Хмаринка—Сонечко обмінюються отриманою інфор­мацією і намагаються знайти спільне і відмінне в цих поняттях.

Підбиваючи підсумки роботи, учитель запрошує учнів поділитися враженнями від роботи в парах, а також оголосити всім результати роботи (доповідають представники кількох пар — за бажанням):

1)      Що означає поняття «археологічна культура» ?

2)      Що означає поняття «культурний шар»?

3)      Що спільного в цих поняттях?

4)      Чим вони відрізняються?

Учитель звертає увагу учнів, що ці поняття належать до царини дуже важливої науки — археології, яка надає нам важливі джерела для пізнання давньої історії людства.

Археологічна культура — це комплекс (група) подібних між собою за низкою ознак археологічник пам'яток, поширених на певній те­риторії, у межах певного історичного часу. Наприклад, трипільська, зарубинецька, Черняхівська, ямна, зрубна, катакомбна.

Культурний шар — це шар землі, що містить органічні рештки, будівельні залишки і предмети матеріальної культури минулих ча­сів. Виникнення культурних шарів залежить як від часу та інтен­сивності людської діяльності, так і від природних умов: намивів ґрунту, напряму вітрів тощо. Товща культурного шару може бути від кількох сантиметрів до 20 метрів і більше. При розкопках куль­турний шар поділяють на окремі шари, що належать до різних іс­торичних епох. Саме копітка робота з дослідження археологічних культур та куль­турних шарів, знайдених археологами, дозволяє відтворити картину розселення пралюдей.

Робота з підручником і контурною картою.

Ознайомитися з текстом відповідного пункту параграфа підруч­ника, позначити На контурній карті місця розселення пралюдей на території Європи і, зокрема, на Україні.

Цю роботу учні можуть виконувати як самостійно, так і під керів­ництвом учителя. У разі обрання останнього варіанта текст підручни­ка один з учнів читає вголос.

IV.      УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правиль­не твердження учні позначають знаком +, а помилкове — знаком -.

1)      Людина існує стільки, скільки існує Земля.

2)      Головна відмінність людини від тварини — уміння створювати знаряддя праці.

3)      Культурний шар — це шар землі, що містить органічні решт­ки, будівельні залишки і предмети матеріальної культури ми­нулих часів.

4)      Перші знаряддя праці виготовлялися з кістки, дерева, каменю.

5)      Найдавніша людина зовнішнім виглядом мало відрізнялася від сучасної людини.

6)      Одна з груп давніх людиноподібних мавп — дріопітеки — жили не в лісах, а в степу, тому навчилися пересуватися на двох кінцівках.

7)      Археологічна культура — комплекс (група) подібних між со­бою за низкою ознак археологічних пам'яток, поширених на певній території, у межах певного історичного часу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель перевіряє диктант (у разі браку часу перевірка може про­водитися вибірково) і робить аналіз типових помилок, що зустріча­ються в роботах учнів.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)      Опрацювати текст параграфа, усно відповісти на запитання.

2)      Виписати в зошити значення понять «палеоліт», «культурний шар», «археологічна культура» та пояснити їх на прикладах.

Життя людей за первісних часів

Дата:

ТЕМА. ОСВОЄННЯ ДАВНЬОЮ ЛЮДИНОЮ ТЕРЕНІВ ЄВРОПИ.

 Мета. Показати основні зміни навколишнього середовища в льо­довиковий період, їхній вплив на розвиток людини, її гос­подарське життя; формувати навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Підручник, атлас.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

I.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)      Як сучасна наука пояснює появу людини?

Доведіть, що саме праця стала вирішальним чинником у похо­дженні людини.

3)      У чому полягали відмінності найдавнішої людини від сучас­ної?

4)      Покажіть на карті, де виявлено сліди життя найдавніших лю­дей. Як називають цих людей учені?

Заслухавши відповіді, учитель ще раз звертає увагу учнів на те, що найдавніші люди могли жити тільки в теплих країнах із багатою та різноманітною рослинністю і тваринним світом. Основними занят­тями людей були полювання і збиральництво, тобто привласнюючі форми господарської діяльності. Новим випробуванням для найдав­нішої людини і стимулом до її подальшого вдосконалення став льодо­виковий період — сильне похолодання, що почалося на Землі близько 2 млн років тому.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Зміни природних умов.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповідь на пи­тання.

Чому давні люди вижили, коли природні умови посуворішали, у той час як багато звиклих до тепла тварин загинули?

Підбиваючи підсумки розгляду першого питання, учитель підкрес­лює роль вогню, удосконалення знарядь полювання для виживання людини в складних умовах льодовикового періоду.

Додаткова інформація

Льодовиковий період у геологічній історії Землі нараховує міль­йони років. За цей час кілька разів чергувалися холодні (льодовико­ві) і теплі (міжльодовикові) відрізки часу. Материкові льоди, що ся­гали товщини 1—2 км, у міжльодовикові періоди танули. Відповідно до однієї з гіпотез, зледеніння пов'язані з рухом Сонячної системи навколо певного центру в космосі. Цей рух має свої «пори року»: коли настає галактична «зима», починається зледеніння, «навесні» льодовиків стає менше, а «влітку» вони зберігаються тільки в Арк­тиці, Антарктиді й на високих горах. Існує припущення, що час, у який ми живемо, є «літом», тобто міжльодовиковим періодом, який приблизно через 40 тис. років зміниться черговим зледенінням.

2.      Неандерталець.

Запитання на повторення

Чому епоха, коли на Землі жили первісні люди, називається палео­літом?

Розповідь учителя.

Перші знаряддя праці були вкрай примітивними, однак поступово давні люди перетворювалися на вправних майстрів.

Близько 250 тис. років тому еволюційний процес перетворив «лю­дину прямоходячу» (homo erectus) на новий різновид людських іс­тот. Вони належали до тієї самої групи, що й сучасна людина, тобто «людина розумна» (homo sapiens). У минулому існували кілька різ­новидів «людини розумної», більш давнім із яких є неандерталець. Назва «неандерталець» походить від річки Неандер у Німеччині. Тут уперше було знайдено останки давньої людини. Неандертальці жили в льодовикову епоху, приблизно 100 тис. років тому, коли великі ра­йони земного суходолу були закуті в крижаний панцир.

Неандертальці робили більш досконалі знаряддя праці, ніж їхні попередники, а холодний клімат обумовив більш широке використан­ня одягу та вогню. Череп неандертальця мав товсті надбрівні дуги та сильні щелепи з великими зубами. Потилиця була дещо загострена, однак об'єм мозку майже відповідав об'єму мозку сучасної людини. Неандертальці були невисокими кремезними людьми з добре розви­неною мускулатурою, дуже сильними й витривалими, тому першими з людей пристосувалися до життя в холодному кліматі.

Важкі умови життя обумовили більш тісну взаємодію між окре­мими особинами, більш ефективну організацію. Багато вчених ува­жають, що саме за часів неандертальців зароджуються релігійні уяв­лення.

3. Найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні.

Робота з підручником і контурною картою.

Ознайомитися з текстом відповідного пункту параграфа підручни­ка, позначити на контурній карті найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні.

Цю роботу учні можуть виконувати як самостійно, так і під керів­ництвом учителя. У разі обрання останнього варіанта текст підручни­ка один з учнів читає вголос.

Додаткова інформація

Кам'яна Могила

Видатною пам'яткою духовного життя прадавнього населення України є Кам'яна Могила, завдяки якій ми маємо змогу з'ясувати чимало питань мистецької творчості, ідеологічних уявлень, побу­ту тощо племен, починаючи ще від палеолітичного і мезолітичного часу й закінчуючи епохою бронзи. Кам'яна Могила розташована в степу поблизу с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької

області. Тепер вона виглядає як великий піщаний горб, завалений кам'яними брилами, а колись це був кам'яний моноліт, під яким у товщі ґрунту були прокопані-печери. У гротах Могили, а також на брилах пісковика, що в минулому правили за карнизи і стелі цих Гротів, виявлено понад тисячі найрізноманітніших зображень, що належать до зазначених історичних періодів: схематизовані фігури людей, тварин; знаки у вигляді рибальських сіток, огорож, ромбів, кіл тощо.

Найцікавішим є так званий ґрот Мамонта. На його стелі зображе­но чотирьох биків: створивши оборонне коло, вони стоять, спряму­вавши в різні боки свої могутні роги. Імовірно, первісний художник відтворив сцену нападу на тварин якихось хижаків. Трохи збоку — три олені, що йдуть один за одним. Колись перед групою було зо­бражено ще одного звіра — значного більшого за всі інші в Гроті. На його голові виділялися два піднятих догори бивні, спереду — хобот. Перші дослідники Кам'яної Могили вважали цього звіра мамонтом. Усі дослідники вважають, що ґрот Мамонта відігравав роль своєрід­ного храму мисливсько-ловецької магії. Одна з мальовничих картин ґроту передає магічну сцену: шаман із піднесеними догори руками закликає диких звірів; його оточують різні ловецькі пристрої та вов­чі ями (в одній ямі на спині лежить вовк із задертими лапами).      

3.      Повсякденне життя й заняття неандертальців.

Робота в групах.

Учні об'єднуються в групи. Для цього можна використовувати лі­чилки, наприклад «зима, весна, літо, осінь» або «пітекантроп, синан­троп, неандерталець, кроманьйонець». Усі «пітекантропи» — перша група, усі «синантропи» — друга тощо. У кожній групі вибирають доповідача і спікера (керівника). Кожна група отримує картку із за­вданням, що містить тему повідомлення, яке їм необхідно підготува­ти. Для виконання завдання надається близько 7 хвилин. Учитель дає вказівки щодо організації роботи:

— керівник групи зачитує текст;

— у кожній групі заслуховуються пропозиції щодо складання роз­повіді;

— усі учні повинні по черзі висловити свої думки, і вони мають бути враховані;

— доповідач представляє результати роботи групи.

Картка 1. Розповісти про житло неандертальців.
Картка 2. Розповісти про роль вогню в житті первісної людини.
Картка З. Розповісти про те, як полювали неандертальці.
Картка 4. Розповісти про те, як неандертальці ховали померлих.          

IV.       УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Групи виступають із підготовленими розповідями, учитель комен­тує результати їхньої роботи.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Перший і найбільш тривалий період у житті людства називаєть­ся кам'яним віком.

— Розум і злагоджені колективні дії допомогли людям вижити в льодовиковий період.

— Ще одним кроком в еволюції людини стала поява неандер­тальця.

— Неандертальці об'єднувалися в стада, жили в печерах, викорис­товували вогонь, значно вдосконалили знаряддя праці; у них заро­джувалися релігійні уявлення.

VI.       ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)      Опрацювати текст параграфа.

2)      Виписати в зошити значення понять «стоянка», «людина ро­зумна» та пояснити їх на прикладах.

Творче завдання. Скласти й записати невелику розповідь про життя неандертальця (орієнтовна тематика творів: «Полювання на ведмедя», «Смерть вогню», «Будівництво нового житла»)

Тема: Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська культура

Мета: Розглянути характерні риси та причини занепаду трипіль­ської культури, спосіб життя носіїв землеробських та ско­тарських культур за часів енеоліту.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку. Комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка творчого домашнього завдання.

Заслуховуються розповіді, складені учнями за темами «Як первіс­ні хлібороби виростили зерно», «Як первісні люди приручили коня».

Індивідуальне завдання.

Відтворити на дошці схеми, що опрацьовувалися на попередньому уроці: «Господарство, що ґрунтується на виробництві», «Розвиток людського суспільства» (завдання виконують два учні).

Після перевірки схеми доцільно залишити на дошці й використо­вувати протягом уроку як наочний матеріал.

Підсумком цієї частини уроку має стати висновок: сотні тисяч ро­ків люди, подібно до тварин, брали у природи те, що вона давала їм у готовому вигляді. Тільки з виникненням рільництва та скотарства вони почали займатися виробництвом хліба, овочів, м'яса, шкіри, вовни. З'явилися ремесла. Життя людей покращилося, населення Землі зросло. Центрами ремесла та обміну ставали міста — великі поселення людей. Таким був прогрес у житті людини, яка виділили­ся з тваринного світу й оселилася на теренах Європи, Азії, Африки, Австралії. А як відбувалися події стародавньої історії на території сучасної України? Чи жили тут люди в найдавніші часи? Чим вони займалися?

III.      ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Трипільська археологічна культура.

Запитання на повторення.

Що означає поняття «археологічна культура»?

Розповідь учителя.

Наприкінці XIX ст. видатний український археолог В. В. Хвойко відкрив і почав досліджувати поселення давніх людей поблизу с. Три­пілля на Київщині. Згодом подібні селища почали знаходити і в ін­ших районах України. Численні пам'ятки трипільської культури займали в IV — першій половині III тис. до н. е. все лісостепове Пра­вобережжя й Подністров'я, а на пізньому етапі існування культури поширилися на Волинь і в Степове Причорномор'я.

2.      Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури.

Робота з підручником.

Прочитайте текст відповідного пункту параграфа і складіть до ньо­го запитання.

Учитель допомагає складати питання, готуючи учнів до виконання в майбутньому більш складних завдань зі складання плану параграфа.

План   (зразок)

1)      Коли на території України існувала найдавніша цивілізація?

2)      Чому відкрита вченими культура була названа трипільською?

3)      Які заняття були головними в трипільців?

4)  Якими знаряддями праці вони користувалися?
б)  У чому особливість кераміки трипільців?

6)      Що собою являли їхні житла?

7)      Як було влаштоване поселення?

8)      Чим був викликаний занепад трипільської культури?

9)      Чому вчені не вважають трипільців предками українців?

3.      Скотарі степу.

Розповідь учителя.

Скотарство виникло з мисливства й було справою чоловіків. В епоху неоліту були приручені майже всі великі господарські тва­рини — бик, свиня, коза, вівця. Археологічні знахідки доводять, що в Степовому Подніпров'ї, Подністров'ї та Криму бики були одо­машнені ще в добу мезоліту. За неолітичної доби були одомашнені свині. Кістки цих тварин знайдено в археологічних шарах буго-дністровської культури. У ранньонеолітичному шарі стоянки Ігрень поблизу Дніпропетровська знайдено кістки собаки, свині, бика. Та­ким чином, першими прирученими тваринами на території України (якщо не рахувати собаки) були свиня та бик, які з'явилися тут ще в VII—VI тис. до н. е. Наприкінці V — у IV тис. до н. е. були одомашнені вівці й кози, кістки яких знайдено в пам'ятках культур лінійно-стрічкової кераміки, трипільської та ін. Кінь був прируче­ний в епоху енеоліту.

Племена скотарських культур заселяли території на південь та пів­денний схід від землеробських. Вони вели рухливий спосіб життя. Кераміка скотарів була гостродонною (більш примітивною). Ці пле­мена першими почали використовувати колесо і пристосували коня для верхової їзди; вони першими почали насипати кургани в місцях поховань.

IV.      УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)      Коли виникло рільництво й скотарство на території України?

2)      Схарактеризуйте господарство та побут трипільців.

3)      Чим були обумовлені релігійні уявлення трипільців?

4)      Які зміни в господарстві та суспільному житті відбулися-в добу бронзового віку?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                             

Заключне слово вчителя.

— Як і в неолітичну добу, у мідному віці територію України засе­ляли дві основні групи племен — землероби та скотарі. —      Землероби — прийшлі племена з високою землеробською куль­турою — займали Правобережжя.

— Місцеві скотарі мешкали в степовій і лісостеповій зонах україн­ського Півдня й Південного Сходу.

— Уже в IV тис. до н.е. на території України існувала трипільська культура, яка, за оцінкою Д. Павліва, «мало в чому поступалася ран­нім цивілізаціям V—IV тис. до н. е. на Давньому Сході».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст параграфа.

Підготувати повідомлення про трипільську культуру

Тема:  Виникнення  Єгипетської держави

Мета: розглянути процес утворення держави у давньому Єгипті, сформувати в учнів уявлення про владу фараона, розповісти про будівництво пірамід як символів необмеженої царської влади; удосконалювати навички роботи з історичною картою; формувати навички роботи з історичним документом, групової діяльності; засвоїти терміни та поняття: «фараон», «вельможа», «жрець», «піраміда».

Тип уроку: урок формування, вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.

Хід уроку

I. Актуалізація знань

Коментована робота з картою

Учитель пропонує учням показати територію Давнього Єгипту, витоки, дельту, пороги Нілу, охарактеризувавши природні умови країни.

Робота з поняттями

За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення понять: «шадуф», «оазис», «пороги», «дельта», «хамсин», «мул», «папірус», «цивілізація», «держава», «деспотія», «іригація».

Учні дають відповіді на питання:

1. Чому іригаційні роботи вимагали участі усього дорослого населення общини?

2. Хто повинен був контролювати виконання всіх робіт?

II. Вивчення нового матеріалу

Об’єднання Єгипту

У ч и т е л ь. Спочатку в Єгипті було близько 40 держав. Їх правителі часто воювали один з одним — переможці захоплювали переможених. Деякі правителі стали називати себе царями. Цар — правитель, що уособлював вищу законодавчу, військову, судову та релігійну влади. Шанували його, як бога Ра. Врешті-решт, долину Нілу було поділено між двома великими царствами: в пониззі річки, тобто дельті, утворився Нижній Єгипет, а вище за течією — Верхній Єгипет. Щоб займатися землеробством, єгиптянам потрібно було постійно проводити іригаційні роботи, що було важко для окремої родини, тому вони об’єднувалися в общини на чолі з вождями. Такі общини називалися номи, а вожді — номархами. У кожній частині Єгипту було приблизно по 20 номів. Цар Верхнього Єгипту носив білу корону, схожу на високий шолом, а символом цієї держави була квітка лотосу. Корона царя Нижнього Єгипту була червоного кольору і мала плоске піднесення іззаду, а державним символом — папірус. Між двома царствами відбувалися тривалі запеклі війни. Про цю епоху розповідає знаменитий єгипетський рельєф(опукле зображення на камені), що зображував царя Верхнього Єгипту, який замахнувся на свого супротивника. Нижче показані вороги, що рятуються втечею. Приблизно за три тисячі років до нашої ери цар Верхнього Єгипту Нармер остаточно підкорив Нижній Єгипет та об’єднав всю країну. Він став носити подвійну корону. Повелителів всього Єгипту стали назива‑

ти фараонами. Першою столицею єгипетської держави стало містоМемфіс.

Управління державою

Робота у групах

Клас ділиться на три групи, кожна з яких отримує окреме завдання.

1-а г р у п а. Прочитайте уривок із роману Болеслава Пруса «Фараон» і дайте відповіді після тексту.

Цей величезний обсяг робіт вимагав не лише знань з астрономії, землевпорядкування, механіки та будівництва, а й досконалої організації праці. Укріплювати греблі, чистити канали треба було у точно зазначений час на великій площі. Це вимагало цілої армії робітників, яка охоплювала б десятки тисяч людей і діяла б за чітко визначеними завданнями, під єдиним керівництвом. Ця армія повинна була мати безліч вищих і нижчих начальників, безліч загонів, які б виконували різні роботи, підпорядковані одній меті. Цій армії, зазвичай потрібні були величезні запаси продовольства, допоміжних сил і знарядь праці. Єгипет зумів організувати таку армію трударів, і їй завдячує він своїми безсмертними ділами. Вочевидь, створили цю армію й визначали плани її роботи жерці — єгипетські мудреці; а виконували ці плани за наказами царів чи фараонів. Саме тому єгипетський народ за часів своєї величі являв собою ніби єдиний організм, в якому жерці були мозком, фараон — волею, народ — тілом, а покірність — цементом. Так саме природа Єгипту, що вимагала великої, постійної та старанної праці, допомогла створити кістяк суспільної організації цієї країни.

Народ працював, фараон правив, жерці складали плани. І, поки ці три чинники узгоджено вели до мети, підказані природою, доти суспільство могло розвиватися й творити свої невмирущі справи.

Спокійний та веселий, аж ніяк не войовничий єгипетський народ поділявся на два прошарки: селян і ремісників. Серед хліборобів, мабуть, дехто мав невеличкі власні клаптики землі, але більшість орендувала поля, що належали фараонові, жерцям та вельможам. Ремісники, які виробляли одяг, меблі, посуд, діяли самостійно, ті, хто працював на великихбудовах, утворювали щось на зразок армії. Кожна з цих спеціальностей, а головне — будівництво, вимагала тягловоїсили і засобів виробництва: хтось мусив цілоденно черпати воду з каналів або переносити каміння з каменоломень туди, де воно було потрібне. Найважчі механічні операції, насамперед роботу в каменоломнях,виконували засуджені злочинці та захоплені в битвах невільники. Фараон правив державою за допомогою регулярного війська та міліції, чи поліції, а також величезної кількості чиновників, з яких поступово утворилася родова знать. Фараон був законодавцем, верховним головнокомандувачем, найбагатшим землевласником, верховним суддею й жерцем, навіть сином богів і самим богом. Поряд з фараоном, часто навіть вище від нього, стояли жерці. Це був стан мудреців-законників, що вершили долю країни.

Питання

1. Чому в Єгипті виникла держава?

2. На які групи можна поділити єгипетське суспільство?

3. Яким чином фараон керував державою?

4. Ким був фараон у державі?

2-а г р у п а. Прочитайте текст «Повчання царя своєму сину» (XXII ст.до н. е.) і дайте відповіді на питання.

Шкідлива людина для міста — це підбурювач. Пригнічуй натовп, знищуй полум’я, яке йде від нього.

Той, хто бідний, — він ворог. Будь ворожий до бідняка. Хай скажуть люди: «Нема нічого, чого ти не знаєш». Ти карай згідно з твоїми законами.

Питання

1. Розкажіть, чого навчає цар свого сина.

2. Поясніть, кого цар вважає головним ворогом і чому.

3-я г р у п а. Прочитайте сучасний текст «Фараон» і дайте відповіді на питання.

Фараон був всесильним владикою Єгипту. Йому підкорялися вельможі, знатні люди, царські радники, воєначальники. На службі у фараона та вельмож перебували численні писарі. Вони записували накази, наглядали за роботами землеробів і ремісників, підраховували податки, що йдуть до казни. Добре навчене військо забезпечувало могутність фараона. Під час урочистих прийомів фараон сидів на троні, тримаючи у руках батіг та жезл. Це вказувало на те, що у нього було право володарювати та карати усіх своїх підлеглих. До правителя Єгипту вони наближалися, піднявши руки на знак захоплення. Підійшовши до трону, підлеглі ставали на коліна і падали ниць, залишаючись у такій позі, поки фараон ненакаже піднятися та говорити. Усі падали перед ним на землю й цілували слід його ноги. За велику честь вважалося, якщо фараон дозволяв цілувати свою сандалю. Мало кому випадала честь знаходитися перед лицемсамого фараона. Бувало, при його погляді у вельможі від хвилювання

підкошувалися ноги, він втрачав дар мови й не розумів, живий він чи мертвий. Адже перед його очима сидів сам правитель Єгипту. Правитель Єгипту вселяв такий страх, що навіть ім’я його не можна було вимовляти. Замість імені єгиптяни говорили «Перо» (звідти пішло слово фараон). «Перо» означає «великий будинок». Замість того, щоб,наприклад, сказати «Хеопс повелівав...», говорили: «Великий будинок повелівав...». Стародавні єгиптяни обожнювали фараона. Вони вірили, що він не просто людина, а земний Бог, і називали його сином Сонця — Ра. Бог Сонця — цар серед богів, а його син фараон — цар серед людей. За їхніми уявленнями, життя без фараона, так само, як і без сонця на землі, неможливе. Розливи Нілу відбувалися регулярно у певну пору року, але єгиптяни вірили, що розливу не буде, якщо фараон не накаже річці розлитися. Все повинно підкорятися волі фараона — не тільки люди, але й природа.

Питання

1. Як ставилися єгиптяни до свого правителя?

2. Хто перебував на службі у фараона?

Закінчивши роботу з історичними документами, учні дають відповіді на поставлені питання, які представники інших груп записують у зошитах.

Культ фараона. Будівництво пірамід

Цей етап уроку може проходити за двома варіантами.

Варіант 1. Вчитель заздалегідь дає випереджаюче завдання двом учням підготувати повідомлення «Культ фараона» та «Будівництво пірамід». На уроці заслуховуються відповіді учнів.

Варіант 2. Учитель сам готує розповідь, що супроводжується показом ілюстрацій або комп’ютерною презентацією слайд-шоу.

У ч и т е л ь. Давні єгиптяни вірили, що фараон не просто людина, а земний бог, і називали його сином Сонця — Ра. За уявленнями стародавніх єгиптян, без фараона, як і без сонця, неможливе життя на землі. Все підкоряється волі фараона: і люди, і природа. Як втілення божественної сили фараон брав участь в усіх найважливіших подіях країни: перед початком розливу Ніла кидав у воду папірус з «наказом» річці почати розлив, відкривав оранку, зрізав перший сніп урожаю, брав участь у релігійних святах як верховний жрець. Символічним втіленням божественної сили фараона був сфінкс — лев з головою фараона. Єгиптяни вірили, що у людини є душа. По смерті вона залишає тіло та відправляється у підземне царство, де править бог Осиріс. Але час від часу душа повинна повертатися на землю. Для цього тіло треба зберігати. Тому єгиптяни особливим способом обробляли тіло померлої людини, перетворюючи його на мумію. Тіло клали у гробницю, що мала назву «будинок вічності», побудовану з каменя або вириту в землі. Найпрекрасніші гробниці — піраміди — будували для фараонів. Їх наповнювали предметами, які оточували царя за життя. Піраміди мали зробити їх імена безсмертними, а душам забезпечити гідне існування по смерті фараона. Перша піраміда була збудована в 2700 р. до н. е. для фараона Джосера його першим міністром, відомим архітектором, астрономом та лікарем — Імхотепом. Населення країни становило тоді декілька мільйонів чоловік, більшість з яких були селяни, які вважали за почесний обов’язок працювати на спорудженні пірамід.

Найбільшу з пірамід побудували близько 2 600 р. до н. е. для фараона Хеопса. Заввишки вона становила майже 146 метрів, її площа сягала 5 га. Піраміда складалася з 2 млн 300 тис. кам’яних блоків середньою вагою в 2,5 т. Кам’яні блоки обтесували та відшліфовували так, що між ними не проходило лезо ножа. У серце піраміди вів тісний прохід. Там знаходилося приміщення з мумією фараона. Його внутрішні стіни прикрашали рельєфи, написи, фрески. Фараон покоївся в золотому саркофагу.

III. Закріплення знань

Скласти та прокоментувати схеми: «Об’єднання Єгипту» та «Організація влади у Стародавньому Єгипті».

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал підручника.

Дати відповідь на питання:

• Чому єгиптяни зводили піраміди лише на лівому березі Нілу і ніколи — на правому березі?

Дата:

Тема. Господарське, суспільне і повсякденне життя давніх єгиптян.

 Мета. Ознайомити учнів із природними умови та розташуванням Давнього Єгипту, основними заняттями давніх єгиптян; простежити взаємозв'язок між природними умовами і гос­подарським розвитком Давнього Єгипту.

Тип уроку. Комбінований.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ                                    

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою.

Покажіть на карті Давній Єгипет, Ніл, дельту Нілу.  Учитель вибірково перевіряє завдання на контурних картах.

Фронтальне опитування.

1)      Коли утворилася єдина держава в Давньому Єгипті?

2)      Доведіть, що фараон мав необмежену владу.

3)      Із якою метою зводили піраміди?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.       Зрошувальне рільництво.
Робота з підручником.Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.     .

1)      Як зрошувалися землі, до яких не доходила вода?

2)      Чому в роботах з осушення і зрошення долини Нілу брало участь усе доросле населення общини?

3)      Чиїм обов'язком було організовувати роботу людей: давати за­вдання, стежити за порядком?

Додаткова інформація

Рільництво відігравало значну роль у житті єгиптян. Вирощуван­ня ж рослин у посушливому кліматі Єгипту було можливим лише за­вдяки досконалій системі зрошування. Створення системи каналів забезпечувало зберігання води, що заливала поля під час щорічно­го розливу Нілу. Іригаційна система була створена ще в V—IV тис. до н. е. Саме необхідність її побудови та обслуговування привела до появи перших дрібних держав-номів. Пізніше, з об'єднанням Єгип­ту, поділ на номи став основою адміністративного устрою держави.

Створення системи зрошування та її подальше обслуговування привели до необхідності розвитку багатьох наук, зокрема геоме­трії, у якій єгиптяни вважаються першопрохідцями. Система зро­шування була настільки важливою, що перебувала під особливою охороною фараона, розподілом води між полями завідували окремі чиновники.

2.  Повсякденне життя. Ремесла.
Робота в групах.

Учні об'єднуються в п'ять груп, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення, яке їм треба підготува­ти з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8— 10 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.

Після того як будуть вислухані повідомлення представників усіх груп, учитель пропонує скласти схему, що відображає порядок управ­ління єгипетським суспільством.

Особливу увагу слід звернути на те, яку роль відігравала досліджу­вана група в суспільстві: правила чи була підлеглою.

Картка 1. Розповісти про життя фараонів.

Картка 2. Розповісти про життя вельмож.

Картка 3. Розповісти про життя селян.

Картка 4. Розповісти про життя ремісників.

Картка 5. Розповісти про життя рабів.

3. Структура суспільства.

Завдання.

Складіть схему «Єгипетське суспільство».

Учні самостійно або під керівництвом учителя (на дошці) склада­ють схему «Єгипетське суспільство». При цьому закріплюються не тільки знання, набуті під час уроку, але й навички роботи з історич­ною схемою. Якщо побудова схеми викликає труднощі в учнів, робо­ту можна виконувати в кілька етапів: спочатку розділити всі відомі школярам групи населення Єгипту на тих, хто правив, і тих, хто під­корявся, на знатних і незнатних.

Фараон, вельможі

Селяни, ремісники, раби

Потім слід звернути увагу на те, що влада фараона була безмеж­ною, і навіть вельможі під час доповідей падали перед ним ниць. Роз­глядаючи нижню частину проміжної схеми, слід підкреслити, що найбільш безправними в єгипетському суспільстві були раби.

Заповнена схема може мати такий вигляд.

Фараон

Вельможі

Селяни    ремісники

Раби

4. Організація виробництва.

Розповідь учителя.                                       

Основу господарського життя Єгипту становило зрошувальне рільництво, яке поєднувало іригаційні системи, зрошувальні роботи і примітивну техніку обробки землі. Землю обробляли мотикою і примітивним плугом. Сіяли ячмінь, пшеницю, льон. Сільське господарство мало спеціалізований характер. Верхній Єгипет став центром рільництва, а Нижній — скотарства, садівництва та виноградарства.
Із давніх часів у Єгипті склалася іригаційна система, яка полягала в поділі полів на «верхні» та «нижні». «Нижніми» називалися поля, які затоплювалися під час розливів Нілу. На них будували земляні
дамби для затримки води. На верхні поля, куди вода під час розливів не потрапляла, її доводилося піднімати за допомогою журавлів-шадуфів та водяних колес.

. Ремонт дамб, чищення каналів, регулювання послідовності поли­вання полів, польові роботи, пов'язані з режимом зрошення, — усе це могло здійснюватися лише при жорсткому дотриманні графіку, при постійному контролі й управлінні з єдиного центру. Ці функції ви­конувала держава. Отже, держава в Давньому Єгипті виникла через необхідність об'єднання сил хліборобів-общинників для будівництва зрошувальних систем.

IV.      УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ      

Фронтальне опитування.           

1)      Яке заняття було основним у єгиптян?

2)      Які ремесла розвивалися в Давньому Єгипті?

3)      На які групи розділилося єгипетське суспільство?

4)      У чому полягали особливості організації виробництва в Дав­ньому Єгипті?

5)      Що означає поняття «держава»?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що для організації громад­ських робіт, збереження внутрішнього порядку (утримання влади над рабами і селянами) була необхідна спеціальна організація — дер­жава. Ще одним завданням держави був захист від зовнішніх ворогів і ведення загарбницьких війн (ця функція держави буде розглядати­ся на наступному уроці).

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст параграфа.

Творче завдання. Скласти розповідь від імені представника певної групи населення Єгипту про своє життя.

Життя і побут древніх єгиптян

Тема: Єгипетське суспільство

Мета: познайомити учнів із суспільним ладом Єгипту; удосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи в групах.

Тип уроку: закріплення та застосування знань.

Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.

Хід уроку

I. Актуалізація знань

Бесіда за питаннями

1. Якими були причини утворення держави в Давньому Єгипті?

2. Коли і яким чином утворилася єдина держава в Єгипті?

3. Хто допомагав фараону утримувати владу?

4. Ким був фараон для єгиптян?

Робота з поняттями

Використовуючи метод «Мікрофон», учні визначають зміст понять:

«держава», «номарх», «ном», «жрець».

II. Вивчення нового навчального матеріалу

Повсякденне життя єгиптян. Соціальна структура староєгипетського суспільства

Робота за методом «Ажурна пилка»

Учитель заздалегідь формує «домашні» групи учнів і пакети документів, які їм належить опрацювати на уроці. По закінченні контрольного часу «домашні групи» трансформуються в експертні. До складу кожної експертної групи мають входити по одному представнику «домашньої групи».

1-а г р у п а. Прочитайте текст «Порядок у палаці понад усе» — уривок з документа «Розпорядження про службові обов’язки верховного сановника» (XVI–ХV ст. до н. е.). і дайте відповіді на питання.

Коли візир перебуватиме в палаці, він сидітиме на кріслі зі спинкою, на підлозі буде рогожа, на ньому плетінка, за його спиною та під його ногами шкіряні подушки, поряд з ним жезл. Перед ним буде розкладено сорок шкіряних сувоїв із законами, по обидві сторони перед ним стоятимуть вельможі, з правого боку від нього буде начальник приймальної; з лівого — завідуючий прийомом, поряд з ним — писарі верховного сановника. Вислуховуватимуть одного за одним, не допускаючи, щоб того, хто прийшов останнім, вислухали раніше за того, хто прийшов першим. Йому доповідатимуть про свої справи урядовці та начальники. Потім він піде вітати владику, нехай буде він живий, неушкоджений та здоровий. Він докладатиме йому про становище обох єгипетських країн у його будинку щодня. Він увійде до палацу одночасно з начальником казни. Той зупиниться у північного стовпа для прапорців. Потім візир вийде з дверей палацу. Тоді начальник казни зустріне його та доповість йому наступне: «Всі твої справи у повному порядку; всі посадовці доповіли мені наступне: “Всі твої справи у повному порядку, палац цілий та неушкоджений”». Тоді верховний сановник доповість начальникові казнинаступне: «Всі твої справи у повному порядку, всі установи резиденції цілі та неушкоджені»». Після того, як ці двоє сановників зроблять доповідь один одному, візир надішле людей відкривати всі двері палацу, щоб впустити всіх, хто має доступ, і випустити всіх, хто має право на вихід. Його довірений піклуватиметься, щоб все було записано. Всі посадовці, від першого до останнього, з’являються до палати верховного сановника, щоб вітати його.

Питання

1. Яка церемонія обов’язково відбувалася щоранку в палаці?

2. Поясніть, про що доповідали один одному візир і начальник казни.

3. Розкрийте положення, яке в палаці називали «порядком».

4. Покажіть на прикладах з тексту, що візир посідав високе становище в палаці.

5. Розкажіть, яким чином вшановували фараона.

2-а г р у п а. Прочитайте уривок з роману Болеслава Пруса «Фараон».

Дайте відповіді на питання.

У наш час майже не можливо уявити собі, яку надзвичайну роль відігравали жерці в Єгипті. Вони були наставниками молодих поколінь, ворожбитами, а отже, порадниками старших людей, суддями померлих, яким волею й прозорливістю жерців гарантувалось безсмертя. Жерці не лише виконували щоденні релігійні обряди, вони служили богам і фараонам, лікували хворих як лікарі, впливали на перебіг громадських будівельних та земляних робіт як інженери, визначали політику держави як астрологи і насамперед досконало знали власну країну та її сусідів. В історії Єгипту першочергове значення мали відносини між жерцями та фараонами. Найчастіше фараон слухняно корився жерцям, приносив богам щедрі пожертви, будував храми. Тоді він жив довго, а його ім’я та зображення, викарбувані на пам’ятниках, переходили з покоління в покоління, овіяні славою. Проте багато фараонів володарювало недовго, а часом з пам’яті народу зникали не лише їхні діяння, зникали навіть імена. Кілька разів траплялося так, що занепадала ціла династія, а головний убір фараонів, оповитий змією, надягав жрець.

Питання

1. Розкажіть, якими справами займалися жерці.

2. Поясніть, які відносини були між фараонами та жерцями.

3-я г р у п а. Прочитайте текст «Доля простої людини» та «Доля землероба» і дайте відповіді на питання.

«До л я п р о с т о ї л ю д и н и»

Коли людина народжується, вона працює на свого начальника: хлопчик — він слуга воїна, хлопець-новобранець; старий — відданий в землероби; чоловік — він буде воїном, якщо він кульгавий каліка — буде відданий в сторожі, щоб годувати худобу.

«До л я з е м л е р о б а»

Горе землеробу! Бере черв’як половину ячменю, гіпопотам з’їдає залишок. Миші численні в полі, сарана опускається, худоба їсть, горобці крадуть. Горе землеробу! Залишок на току. Він для злодіїв. Упряжка волів подихає при молотьбі. Писар причалює до берега. Він записує врожай. Його помічники з палицями, кнyтами із жил пальмового листя. Вони говорять: «Дай ячмінь». Немає його. Вони б’ють його. Він зв’язаний та кинутий до колодязя. Він занурений у воду вниз головою, його дружина зв’язана перед ним, його діти скручені. Його сусіди залишають їх, тікаючи, і пропав їх ячмінь.

Питання

1. Розкажіть, яка доля чекала просту людину в Давньому Єгипті.

2. Поясніть, чому в Давньому Єгипті прості люди вважали військову службу небезпечною та важкою роботою.

3. Розкажіть, які неприємності чатували на землероба в Давньому Єгипті.

4 - а г р у п а. Прочитайте текст «Писар не буде бідним» — уривок з «Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму сину Піопі», дайте відповіді на питання.

«П о в ч а н н я , з р о б л е н і  є г и п т я н и н о м  с в о є м у  с и н у, коли він плив на південь до столиці, щоб віддати його до школи писань» Тоді сказав він сину: «Бачив я побої, бачив я побої. Оберни ж серце твоє на писання! Бачив я звільненого від повинностей писаря. Дивись, немає надлишку писань! Ти знайдеш вислів: «Що стосується писаря, то місце його всяке — в столиці, і не буде він бідним». Дивись, немає посади, вільної від керівника, окрім посади писаря, — сам він керівник! Будь писарем! Звільнить ця посада тебе від податків, захистить вона тебе від робіт всяких. Усуне вона тебе від мотики, і не будеш ти носити корзину. Вона віддалить тебе від веслування і весла, усуне вона тебе від клопотів. Не будеш ти під владиками і під начальниками численними».

Питання

1. Розкажіть, яке становище займали писарі в Давньому Єгипті.

2. Поясніть, чому писаря називають керівником.

3. Поясніть, чому стародавні єгиптяни вважали, що «писар не буде бідним».

5-а г р у п а. Прочитайте текст «Обов’язки сановника» — уривок з документа «Розпорядження про службові обов’язки верховного сановника»

(XVI–XV ст. до н. е.), дайте відповіді на питання.

«Об о в ’ я з к и  с а н о в н и к а»

Він буде слухати кожного прохача згідно з законом, що у нього в руці. Він викликатиме окружних урядовців, щоб вони доповідали йому про справи у своїх округах. Йому доставлятимуться усі заповіти; він буде їх запечатувати. Це він відводитиме наділи на всіх земельних ділянках. Це він призначатиме виконуючих посади сановників Верхнього та Нижнього Єгипту. Це він посилатиме рубати смоковниці. Це він посилатиме окружних урядовців проводити обнесені дамбами канали в усій країні. Це він посилатиме воїнів і писарів виконувати розпорядження владики. Це він встановлюватиме межі кожної області кожного пасовища, кожного храмового господарства, кожного володіння. Це він вислуховуватиме скарги. До нього надходитимуть з палацу всі справи. Це він слухатиме кожний наказ. Це він накладатиме всі податі.Це він слухатиме всі справи. Це він відкриватиме скарбницю спільно з начальником казни. Це він складатиме списки всіх биків, що підлягають внесенню до списку. Це він оглядатиме пиття кожні десять днів. Це він слухатиме про кожну справу судової присутності. Місцеві князі, градоправителі та всі простолюдини повідомлятимуть

йому про всі свої податі. Йому докладатимуть схід Сиріуса та рівень Нілу. Йому докладатимуть про дощ. Це він надаватиме судна кожному, хто має право на їх надання. Це він запечатуватиме накази посильного з дорученням палацу.

Питання

1. Розкажіть, які справи вважалися державними.

2. Покажіть на прикладах, що верховний сановник мав значну владу. Що доручалося робити сановнику?

3. Назвіть, які справи сановника, на вашу думку, допомагали підтримувати порядок у державі.

4. Складіть таблицю, в якій, на ваш розсуд, розподіліть справи сановника на більш та менш важливі:

Важливі справи Другорядні справи

III. Закріплення знань

Скласти та прокоментувати схему: «Соціальна структура єгипетсько‑

го суспільства».

IV. Підбиття підсумків роботи.

Оцінювання

Вчитель підбиває підсумки уроку.

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал підручника; написати невеличкий (1 стор.) історичний твір «Один день з життя...» (розповідь складається від імені будь-якого представника давньоєгипетського суспільства). Вчитель знайомить учнів з критеріями оцінювання:

• повнота та правильність подачі історичних фактів і деталей епохи;

• стиль викладу;

• оригінальність оформлення (малюнки, карти).

Тема: Розквіт Давньоєгипетської держави

Мета: ознайомити учнів з історією Давнього Єгипту за часів правління фараонів Тутмоса III, Аменхотепа IV, з’ясувати причини занепаду Єгипту; засвоїти поняття і терміни: «Стародавнє царство», «Середнє царство», «Нове царство», «реформа», «внутрішня політика», «закон», «династія»; удосконалювати навички групової роботи, вміння презентувати результати роботи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: настінна карта, підручники, листи паперу, маркери.

Хід уроку

І. А ктуалізація знань

Робота по карті

Учні мають показати на карті: Верхній Єгипет, Нижній Єгипет, пороги, дельту Нілу, Фіви, Мемфіс, Ахетатон.

Відтворити на дошці схему «Суспільство Давнього Єгипту».

Робота з поняттями

За допомогою методу «Мікрофон» учні мають дати визначення поняттям: «країна», «держава», «цивілізація», «деспотія».

Учитель заслуховує та коментує декілька «історичних документів» «Один день з життя…» (розповідь, складена від імені будь-якого представника давньоєгипетського суспільства).

Вчитель нагадує критерії оцінювання:

• повнота і правильність подачі історичних фактів і деталей епохи;

• стиль викладу; • обсяг не більше однієї сторінки друкарського тексту;

• оригінальність оформлення (малюнки, карти).

II. Вивчення нового матеріалу

Етапи історії Давнього Єгипту

Вчитель коротко зупиняється на хронологічних рамках та змісті періодів історії Давнього Єгипту. Учні по ходу його розповіді складають таблицю:

Етапи історії Давнього Єгипту

ІІ пол. IV тис. до н. е. У долині Нілу існує близько 40 держав. Внаслідок воєн утворилося дві держави: Верхній (долина Нілу) та Нижній Єгипет (дельта Нілу)

III тис. до н. е. Раннє царство. Об’єднання Єгипту. Столиця — Мемфіс

2900–2270 рр. до н. е. Час існування давнього царства

2100–1700 рр. до н. е. Час існування Середнього царства. Єгипет — могутня держава. Столиця — Фіви. Завоювання Єгипту гіксосами

1555–1090 рр. до н. е. Час існування Нового царства. Підкорення Нубії, Сирії, Палестини 712–525 рр. до н. е. Час існування Пізнього царства. Єгипет тричі зазнав завоювань: Лівією, Нубією, Ассирією

525 р. до н. е. Єгипет захопила Персія

332 р. до н. е. Греко-македонське панування

з 30 р. н. е. Єгипет — провінція Рим

Єгипет епохи Середнього царства

Коментоване читання підручника. Вчитель зупиняється на основних особливостях епохи Середнього царства:

а) розвиток господарства;

б) призначення на державні посади людей незнатного походження;

в) загарбницькі походи;

г) втрата влади над номархами, послаблення країни;

д) панування гіксосів.

Єгипет епохи Нового царства

На цьому етапі уроку використовується групова робота. Групи отримують завдання і, використовуючи матеріал підручника, розкривають питання.

1-а г р у п а. Загарбницькі походи єгипетських фараонів.

2-а г р у п а. Релігійна реформа Аменхотепа IV.

Результати роботи групи оформляють на папері і проводять презентацію результатів своєї роботи.

Послаблення Єгипту

Учитель зупиняється на причинах занепаду Єгипетської держави:

а) постійні загарбницькі походи виснажували державу;

б) розорення селянських господарств;

в) загострення ворожнечі між Верхнім і Нижнім Єгиптом;

г) послаблення влади фараона;

д) вторгнення лівійців і «народів моря».

III. Закріплення одержаних знань

Розв’язанняхронологічних задач

1. Відомо, що Новому царству в Єгипті передувало завоювання гіксосів. Назвіть хронологічні рамки їх панування в Єгипті, якщо ми знаємо, що період їх панування тривав 100–150 років.

2. Фараон Аменхотеп IV володарював у Єгипті з 1372 по 1354 р. до н. е. Відомо, що цей фараон провів релігійну реформу та оголосив бога сонця Атона єдиним божеством. Підрахуйте:

а) скільки часу правив фараон Аменхотеп IV?

б) скільки століть пройшло від початку епохи Нового царства до реформи Аменхотепа IV?

в) скільки часу відділяє нас від цієї події?

3. Фараон Нармер (Менес) об’єднав Єгипет у III тис. до н. е. Скільки часу пройшло від утворення єдиної Єгипетської держави до наступного періоду єгипетської історії?

4. Скільки тисячоліть нараховує історія Давнього Єгипту?

Робота за методом «Портретна галерея»

1. Цей фараон провів реформу в армії. Щедро нагороджував жерців і тим самим викликав незадоволення знаті, в результаті заколоту був убитий. (Рамзес III)

2. Цей фараон був наймолодшим правителем. При владі перебував всього вісім років. Помер за загадкових обставин, не доживши до двадцяти років. Скасував всі релігійні реформи Аменхотепа IV, повернув столицю до Фів. (Тутанхамон)

ІV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал підручника; підготувати повідомлення за темами: «Боги Давнього Єгипту», «Наукові досягнення єгиптян»

Дата:

Тема:  Релігія, міфологія Давнього Єгипту. Культура Давнього Єгипту

Мета: розглянути культурну спадщину Стародавнього Єгипту, умови та особливості розвитку єгипетської культури, щоб усвідомити значення єгипетської культури в історії Стародавнього Сходу; навчати дітей опрацьовувати історичні джерела, пояснювати схеми, користуватися енциклопедіями та ілюстраціями; виховувати бажання накопичувати духовні і матеріальні цінності, повагу до культурної спадщини різних народів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-екскурсія.

Обладнання і наочність: підручник, відеозапис «Культура Стародавнього Єгипту», карта «Стародавній Схід», схема «Культура», ілюстрації, енциклопедії, папірусні малюнки».

Підготовчий етап

1. Учитель заздалегідь створює творчу групу учнівського колективу, яка отримує завдання підготувати доповіді з теми «Культура Стародавнього Єгипту». Добираються матеріали, ілюстрації, додаткова література. Готується виставка учнівських робіт, проводиться конкурс «Кращий кросворд з історії Єгипту».

2. За тиждень до уроку вчитель перевіряє підготовку творчої групи, до‑помагає учням зробити їх доповіді цікавими, лаконічними і пізнавальними.

Хід уроку

Урок відбувається у формі екскурсії в далеке минуле Єгипетської цивілізації, екскурсоводами в якій стають учасники творчої групи.

І. Мотивація

Робота з визначенням «культура», пояснення схеми

Культура

Матеріальна Духовна

Вчитель розповідає про умови, за яких розвивалася єгипетська куль‑

тура, в зошит записуються особливості її розвитку.

II. Засвоєння нового навчального матеріалу

Творча група ознайомлює дітей з матеріалом теми за планом:

1. Розвиток єгипетського письма.

23. Освіта.

4. Єгипетська література.

5. Культові споруди.

6. Розвиток мистецтва в Єгипті.

Розповідь учнів супроводжується демонстрацією відеозапису «Культура Стародавнього Єгипту», а також папірусних ілюстрацій, дитячих малюнків.

III. Підбиття підсумків

Учні відповідають на запитання:

• Яке значення в історії Стародавнього Сходу має єгипетська культура?

Весь клас розгадує підсумковий кросворд на дошці.

1 К

2 У

3 Л

4 Ь

5 Т

6 У

7 Р

8 А

1. Фігура лева з людською головою. (Сфінкс)

2. Забальзамоване тіло померлої людини. (Мумія). 

3. Верхні частини колони. (Капітель)

4. Прикраси на стінах храмів. (Рельєф)

5. Наука про зірки. (Астрономія)

6. Матеріал для письма. (Папірус)

7. Знаки-малюнки. (Ієрогліфи)

8. Культова споруда. (Храм)

IV. Домашнє завдання

За матеріалами уроку та підручника написати твір «Я в Країні пірамід».

Дата:

Тема: Найдавніші держави Дворіччя.

Мета: розвивати вміння працювати з історичною картою, порівнювати історичну інформацію, чітко висловлювати свої думки; розвивати навички групової роботи; засвоїти поняття та терміни: Межиріччя, Дворіччя, Месопотамія, Шумер, Аккад, Вавилонське царство, закони Хаммурапі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас.

Хід уроку

І. А ктуалізація знань

Фронтальна бесіда за питаннями

1. Поясніть, чому виникла необхідність створення держави на території Стародавнього Сходу.

2. Дайте визначення поняттям: «іригаційне землеробство», «деспотія», «місто», «держава».

3. Поясніть, як впливають природні та кліматичні умови на розвиток держав.

ІІ . В ивчення нового навчального матеріалу

Розташування таприродні умови Месопотамії

Використовуючи метод «Мозкового штурму», вчитель пропонує учням розглянути карту атласу (С. 4) та зробити припущення щодо клімату та природних умов Месопотамії, ґрунтуючись на знаннях, отриманих при вивченні теми «Давній Єгипет». Припущення фіксуються на дошці. У зошитах учні починають складати таблицю «Спільне та відмінне у природних умовах Південного Межиріччя та Єгипту в давнину». Вчитель коментує і доповнює відповіді учнів. Вчитель пропонує доповнити таблицю за допомогою історичного документа.

Робота в парах

Учні працюють з історичним джерелом.

Ге р о д о т «І с т о р і я »

«Вся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами. Найбільший з цих каналів судноплавний, у південно-східному напрямі протікає він з Євфрату до іншої річки — Тигру. З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця земля родить, безумовно, найкращі плоди Деметри (злаки), а плодові дерева, навпаки, там взагалі не ростуть: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина. Що ж до плодів Деметри, то земля їх приносить у такому достатку, що врожай тут взагалі сам-200, а гарного року навіть сам-300. Листя пшениці та ячменю досягають там чотирьох пальців завширшки. Просо та сезам бувають там висотою з дерево. Оливкового масла вавилоняни не вживають, але тільки з сезаму. Повсюдно на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно родючі. Із плодів пальм готують хліб, вино, мед».

Виникнення міст-держав на території Межиріччя. Стародавній Вавилон

Розповідь вчителя з елементами евристичної бесіди

У ч и т е л ь.

Приблизно через тисячу років після утворення найдавніших держав у Південному Межиріччі на березі Євфрату виник Вавилон. Він розташувався на родючій рівнині, де не було ні лісу, ні будівельногокаменю, тільки глини було в надлишку. Подекуди тут росли фінікові пальми, які в Межиріччі називали «дерево життя», а також зарості очерету. Селяни вирощували багато зерна й платили податок в царську казну — країна збагачувалася.

Вавилон був зручно розташований. В його порту налічувалося багато судів, човнів з очерету, плотів, які витримували великий вантаж. У Вавилоні бурхливо розвивалася торгівля. Купці платили мито, яке збагачувало царську казну.

1) Як використовували глину вавилоняни?

2) Які товари везли купці з півночі на південь?

3) Які товари везли вгору за течією — з півдня на північ? (Чим було багате Межиріччя?).

Вчитель пропонує учням вирішити хронологічну задачу.

У 2004 р. до н. е. сорокарічний купець з міста Ур вирушив з торговим караваном до Фінікії. Додому він повернувся тільки через три роки.

• В якому році народився купець? (2004 + 40 = 2044 р. до н. е.)

Піднесення Вавилону за часів правління Хаммурапі

 Величезної могутності досяг Вавилон за часів правління царя Хаммурапі, який перебував при владі з 1792 по 1750 рр. до н. е. Він розділив країну на області й до кожної з них призначив спеціального урядовця, який керував від його імені. Хаммурапі дуже піклувався про зрошування полів, які називали «душею країни». Для їх поливу була створена низка зрошувальних каналів. Біля столиці вирили канал, який назвали на честь царя Хаммурапі, ім’яякого у перекладі означало «Багатство людей». Якщо будь-який канал засмічувався і вода не надходила на поля, то Хаммурапі наказував його очистити.

• Чим була викликана турбота про канали?

За роки свого правління Хаммурапі підпорядкував Вавилону територію Ассирії, південної і середньої частини Месопотамії. Хаммурапі також розробив найдавніші закони.

Робота з текстом підручника «Закони Хаммурапи»

Коментоване читання.

Питання для бесіди

1. Які категорії населення згадуються в законах Хаммурапі?

2. Чиї інтереси захищали ці закони?

3. Які професії були поширені серед населення Давнього Вавилону?

4. Які види покарань передбачалися за різного виду злочини?

5. Чи передбачалися в законах не тільки обов’язки, але й права?

ІІІ . Закріплення матеріалу

Групова робота

Вчитель ділить клас на дві групи, яким пропонується окреме завдання1-а г р у п а. Використовуючи уривок з тексту «Історія» Геродота, скласти кросворд, в якому слова, розташовані по горизонталі, стосуватимуться того, що в Межиріччі було відсутнє, а по вертикалі — те, чого там зустрічалося вдосталь.

2-а г р у п а. Скласти та прокоментувати схему соціального устрою вавилонського суспільства. Групи доповідають про виконану роботу.

ІV. Оцінювання

Вчитель підбиває підсумки уроку. Коментує відповіді учнів.

 V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Дата:

Тема: Ассирія. Фінікія.

Мета: сформувати уявлення про ассірійців як про кращих воїнів свого часу, сформувати уявлення про найважливіші етапи історичного розвитку Фінікії  розповісти про їх завоювання та про загибель Ассирії під тиском підкорених нею народів; сформувати уявлення про Халдейське царство; ввести та закріпити поняття «імперія», «загарбницька війна», «понтони», «тарани», «Вавилонська вежа», «висячі сади Семіраміди».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. А ктуалізація знань

Фронтальна бесіда за питанннями

1. Що у перекладі означає «Месопотамія»?

2. Розкажіть про природні умови Месопотамії. Що спільного у цієї країни з Єгиптом?

3. Як пояснити, що архітектурні споруди Межиріччя не збереглися, на відміну від Єгипту?

4. Розкажіть про заняття населення Межиріччя.

5. Розкажіть про правління Хаммурапі.

6. Дайте характеристику законам Хаммурапі.

ІІ . П ояснення нового матеріалу

Розквіт і падіння Ассирії

Розповідь із застосуванням методу «Сформулюй поняття», визначення яких записується до зошиту.

У ч и т е л ь.

У першій половині III тис. до н. е. вихідці Шумеру та Аккаду на правому березі Тигру засновують місто Ашшур. Від назви цього міста походить назва країни — Ассирія. Невдовзі Ашшур перетворюється

на важливий центр Аккадського царства — через місто проходили найважливіші торговельні шляхи. Вавилонський цар Хаммурапі завоював Ашшур, але незабаром правителі Ассирії утворили власну державу.

До кінця Х ст. до н. е. ассірійці встановили своє панування по всьому Північному Межиріччю. Ассирія стає могутньою військовою державою. Розквіт держави припав на VIII–VII ст. до н. е. Столицею Ассирії стає місто Ніневія — «місто крові», «лігво левів». Башти і стіни столиці вкривалашкіра, здерта з полонених. Біля воріт, у клітках, на ланцюзі сиділи полонені царі та товкли у ступах кістки своїх предків. На чолі держави стояв

цар, який мав необмежену влада. Його оточували воєначальники, жерці, знатні люди та урядовці. Основним заняттям жителів Ассирії були загарбницькі війни. Джерело існування — грабіжництво. Захоплені народи

обкладалися тяжкою даниною, а з непокірними жорстоко розправлялися. Щоб завойоване населення не змогло організувати повстання, його розселяли поміж іншими народами. Ассирія за часів правління Тіглатпаласара III (745–727 рр. до н. е.) набуває найбільшої могутності. Її володіння сягали «Верхнього моря, де сідає сонце (Середземне море), доНижнього моря, де сонце піднімається (Перська затока)». Палац царів Ассирії був побудований на штучному горбі, що був схожий на фортецю. З обох боків біля воріт стояли статуї добрих духів — крилатих биків із людським обличчям. У них було 5 ніг. За царя Ашшурбанапала в Ніневії була зібрана перша в історії бібліотека.

Армія Ассирії складалася із професійних воїнів. Це було перше військо, яке мало залізну зброю. Армія складалася із загонів розвідників, кінноти, загонів бойових колісниць, піхоти та спеціальних загонів. Воїни

Ассирії вміли споруджувати мости, понтони та військові дороги, будували фортеці. Вміли переправлятися через річки на надувних шкіряних мішках, використовували тарани та метальні машини. Чисельність армії становила 120 тис. людей.

З а в о ю в а н н я Д а м а с к у

У 734 р. до н. е. Тіглатпаласар підійшов до Дамаска. Цар Дамаска Рецин вийшов назустріч ворогу, але програв бій та сховався у місті. Під час бою було захоплено чотирьох воєначальників Дамаска, Тіглатпаласар наказав їх посадити на кіл перед міськими воротами. Армія Ассирії оточила місто, але запасів міста могло вистачити на п’ять років. Облога тривала цілий рік, а потім цар почав вирішальний штурм. Стіни міста руйнувалися метальними машинами, а потім таранами. На восьмий день ассірійці увірвалися в місто. Цареві та багатьом воїнам відрубали голови, які склали перед міськими воротами. 20 000 жителів відвели в полон.

З а г и б е л ь А с с и р і ї

У 612 р. до н. е. халдейський (вавилонський) цар Набопаласар разом із сусідами зруйнував Ніневію. Останній цар Ассирії підпалив палац та кинувся у вогонь.

Фінікія

Стародавня Фінікія (територія сучасного Лівану) була відокремлена від Передньої Азії гірським хребтом Ліван.Головними містами Фінікії були: Тир, Сидон, Бібл. У давнину ця країна називалася Ханаан, а назву «Фінікія» їй дали греки. Фінікійцї грецькою означає «червонуваті«. Основне заняття жителів цих міст — морська торгівля.

Купці Фінікії перевозили ліс, фарбовану вовну і тканину. У Фінікії освоїли виробництво пурпурної фарби з раковин морського молюска. Вважається, що у Фінікії було винайдено скло. На півдні регіону Близький Схід, там, де знаходиться Палестина, — територія сучасних Ізраїлю та Йорданії. За природних умов Палестина ділилася на три частини:

1) низовина, що йде уздовж моря, — «райський сад«, де було розвиненим землеробство

2) узвишшя від низини до річки Йордан — «райський сад«, де також було розвиненим землеробство;

3) скелясте Зайордання — район, де переважало скотарство.

З півночі на південь тече річка Йордан, у своїй течії вона утворює Генісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море. У давнину Палестина називалася Ханаан, а її жителі — ханаанеями. Окрім них, на цій території розташовувалося плем’я філистимлян (інд. євр. — «пелештим«). Палестина отримала цю назву від назви цього племені.

Фінікія — країна мореплавців, работоргівців і майстерних ремісників

Самостійна робота з текстом підручника — виписати до таблиці досягнення фінікійців у різних галузях.

                         

ІІІ . Закріплення знань

   Тест

1. Ашшур було засновано на правому березі річки... (Тигр).

2. Найбільш освічений цар Ассирії... (Ашшурбанапал).

3. Ассирійці першими навчилися виплавляти... (залізо).

4. Стіни фортець розбивали за допомогою... (таранів і метальних машин).

5. «Місто крові» — ...(Ніневія).

6. Найбільш войовничий цар Ассирії... (Тіглатпаласар III)

7. Ніневія була зруйнована у... (612 р. до н. е.).

8. Армія Ассирії налічувала... (120 тис. чол.).

9. Тіглатпаласар поруйнував... (Дамаск).

10. Необмежена влада царя — ... (деспотія).

11. При включенні до складу держави переможця захоплених земель

утворюється... (імперія).

12. Писемність Межиріччя. (Клинопис)

ІV. Оцінювання

Вчитель підбиває підсумки уроку.

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф; письмово відповісти на питання «Причини загибелі Ассирії»; виконати завдання у контурних картах.

Дата:

Тема: Кіммерійці та скіфи на території сучасної України

Мета: розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби; з’ясувати причини появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, будувати структурно-логічні схеми, працювати з історичними текстами; познайомити з поняттями і термінами: «залізна доба», «кочовики», «Велике переселення народів», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль»; формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта України, атласи.

Хід уроку

І. О рганізаційна частина уроку

ІІ . А ктуалізація знань учнів

Бесіда з учніми за питаннями

• Якими були наслідки «неолітичної революції»?

• Який метал і чому почали обробляти першим?

• Чому в період енеоліту панівне становище все ще належало кам’яним знаряддям?

• Які особливості господарювання дозволяли трипільцям жити великими поселеннями?

• На ваш розсуд, які елементи культурної спадщини трипільців збереглися

в українців до сьогодні?

ІІІ . М отивація пізнавальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Край пануванню кам’яних знарядь праці був покладений внаслідок відкриття бронзи — сплаву міді та олова, яка не поступалася за міцністю камінню, але обробляти її було значно легше, до того ж, знаряддя, виготовлені з бронзи, використовувати було значно зручніше. Разом з тим, покладів олова та міді було недостатньо. Відкриття залізау І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін того суспільства.

Метод «Мікрофон»

Учні висловлюють припущення щодо того, як вплинуло відкриття на життя суспільне і господарське життя. Думки учнів учитель записує на дошці. Після того, як всі бажаючі висловляться, вчитель пропонує з наведених положень побудувати логічний ланцюг «Вплив відкриття заліза  на суспільне і господарське життя суспільства».  

Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, спричинене «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота по групах

Клас розбиваєтьсяна 3 групи.

Прочитати відповідний матеріал підручника, заповнити тиаблицю на дошці.

1-а г р у п а . 2-а г р у п а. Скіфи: походження, розселення, заняття.

3-я г р у п а. Скіфи: суспільне життя, з ким воювали.

Опрацьовані питання учні презентують перед іншими групами. Учителю слід звернути увагу, щоб учні вміли виділяти головне, для чого необхідно дивитися в таблицю, яку кожна група заповнює після обговорення.

Учитель пропонує низку положень, з яких учні мають вибрати ті, що стосуються кіммерійців (К), і ті, що стосуються скіфів (С) або й тих, й інших.

1. Ховали померлих царів у курганах. (С)

2. Їм належить першість у використанні коней для верхової їзди. (К)

3. Воювали з Урарту. (К)

4. Вважали, що походять від Геракла та Діви-Змії. (С)

5. Пектораль. (С)

6. Першими почали використовувати кінську збрую. (К)

7. На нашій території перебували у ІХ–IV ст. до н. е. (К)

8. Скотарі-кочовики. (К, С)

9. Воювали з Дарієм І у VI ст. до н. е. (С)

10. Прийшли зі Сходу. (К, С)

11. Про них написав книгу Геродот. (С)

12. «Кобилодоїльці». (К)

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Задача. Учені встановили, що по-скіфськи слово «вода» звучить як «дан», «дно». Спробуйте за допомогою карти знайти назви річок, в яких використовується це слово, і за їх допомогою визначити території, на

яких жив цей народ.

2. Яку країну представляють історичні діячі?

а) Хаммурапі;

б) Саул;

в) Соломон;

г) Ашшурбанапал;

д) Навуходоносор;

е) Кір.

3. Поставте у хронологічній послідовності:

а) завоювання Єгипту персами;

б) завоювання персами Вавилону;

в) об’єднання персів у складі однієї держави;

г) смерть Кіра;

д) реформи Дарія І.

10. Вікторина. (Оцінюється правильність і швидкість відповідей.)

1) Хто назвав Межиріччя «Месопотамія»?

2) Між якими річками воно розташовано?

3) На які частини поділяється Межиріччя за своїми природними умовами?

4) Як і на чому писали стародавні шумери?

5) Який правитель Вавилону створив перші у світі закони?

6) Які пам’ятки Вавилону вважаються чудесами світу?

7) Хто склав таблицю множення?

8) Назвіть місто, в якому археологи знайшли «бібліотеку глиняних книг».

9) Яка слава — добра чи погана — ходила про фінікійців?

10) Від назви якого народу утворилося слово «Палестина»?

11) Як називається ріка, що тече в Палестині?

12) Як називається священна книга іудеїв і християн?

13) Хто такі сатрапи?

14) Назвіть найдавнішу колонію фінікійців.

15) Яке місто називали «Лігвом левів»?

16) Хто розгромив Ассирію?

17) Кого називали «батьком персів»?

18) Як називалася писемність Дворіччя?

19) Хто з царів Ізраїлю уславився своєю мудрістю?

20) Син Кіра, володар Єгипту?

21) Хто заснував Карфаген?

22) Як називається храмова споруда у народів Межиріччя?

23) Хто заснував Перську імперію?

24) Що таке пурпур?

25) Що означає у перекладі слово «Вавилон»?

11. Прочитай прислів’я.

Розташувавши в правильному порядку наведені слова, ви прочитаєте відомі прислів’я та приказки зі Старого Завіту:

а) країна, немає, своєї, пророк, в;

б) обминає, мене, сія, нехай, чаша;

в) меча, загине, хто, від, взяв, меч, і;

г) чаша, випити, дно, до;

д) яма, копає, в, сам, неї, інший, потрапляє, хто.

Дата:

Тема: Давній Китай

Мета: дати уявлення про природно-кліматичні умови, населення, історію утворення держави в Давньому Китаї; формувати навички визначення загальних закономірностей і особливостей в розвитку стародавніх держав; удосконалювати навички роботи з історичною картою та підручником; засвоїти поняття «Хуанхе», «Янцзи», «Шань-Інь», «Жоу», «Піднебесна», «шовк», «фарфор», «рис», «чай»; виховувати пошану до історії і культури інших народів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: історична карта, підручник, ілюстрації.

Хід уроку

І. О рганізаційний момент

ІІ . А ктуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1. Назвіть священні книги індуїзму. Чому індуїзм називають релігією аріїв?

2. Що символізували боги індуїзму?

3. Як в Індії з’явився буддизм? Чого вчить ця релігія?

4. Дайте визначення терміна «варни». Які варни існували в Індії? З чим пов’язана їх поява?

5. Розкажіть про досягнення індійської архітектури у давнину.

6. Чим уславилися індійські математики та астрономи?

Переходячи до вивчення нового матеріалу, вчитель може запропонувати учням наступне завдання.

• Відомо, що перші цивілізації виникли в долинах великих річок. Встановіть відповідність між назвами річок і державами, що виникли на їхніх берегах.

1) Ніл                         а) Месопотамія

2) Тигр і Євфрат       б) Індія

3) Інд і Ганг               в) Єгипет

4) Хуанхе та Янцзи  г) Китай

Методом виключення учні встановлюють, що найдавніша цивілізація у Китаї виникла на берегах річок Хуанхе та Янцзи.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Природно-кліматичні умови і географічне положення Китаю

Розповідь вчителя супроводжується роботою учнів з ілюстраціями та історичною картою.

Опорний конспект

Географічне положення Давнього Китаю

Східна Азія – між морями Тихого океану і горами Тибет

На північному сході – Східнокитайська рівнина

Центральна частина – гористо-лісиста

Північ Південь

Хуанхе («жовта») «Блукаюча річка» — під час дощів розливається на десятки кілометрів

Янцзи («голуба»)

Родючий лес. Можливість обробки м’якого ґрунту; умови для розвитку землеробства

Затоплення селищ, біди. Необхідність боротьби з повенями; будівництво раніше, ніж на берегах Янцзи

Тропічні ліси, чагарники бамбука

У долині річки Хуанхе цивілізація зародилася раніше, ніж на берегах Янцзи.

Робота з картою

1. Покажіть територію Китайської держави у ІІІ ст. до н. е. на карті.

2. Опишіть словами місцеположення Китаю. В якій частині світу він розташований?

3. Визначте положення Китаю щодо Індії?

4. Які гори знаходяться на західному кордоні Китаю?

5. Покажіть річки, що течуть територією Китаю.

Вчитель завершує роботу висновком: найдавніші держави Китаю з’явилися в ІІ-му тис. до н. е. в родючій долині річки Хуанхе, де значно раніше склалася землеробська культура.

Населення

Робота за підручником

Прочитати текст параграфа і дати відповіді на питання.

1. Коли з’явилися перші люди в долині річки Хуанхе?

2. Як називалися племена, що дали початок давньокитайському народу?

Найдавніші держави

Бесіда на повторення

1. Що таке держава?

2. Які причини викликають появу держави?

3. Де виникли перші держави?

4. Які особливості природно-кліматичних умов Китаю призвели до появи тут держав?

Самостійна робота за підручником

Прочитати текст параграфа.

Опорний конспект

Ранні держави Давнього Китаю

XIV ст. до н. е. створення держави Інь у долині річки Хуанхе

XI ст. до н. е. завоювання Інь плем’ям Чжоу, створення Чжоуської держави

VII ст. до н. е. розпад держави Чжоу

Перша половина I тис. до н. е. розселення китайців на південь від долини Хуанхе до Янцзи

V ст. до н. е. виникнення семи ворогуючих держав

IV–III ст. до н. е. «час царств, що борються»

ІV. Закріплення нових знань

Тест «Ерудит-лото»

1. Які гори знаходяться на території Китаю?

а) Гімалаї;

б) Тибет;

в) Урал.

2. Найдавніші держави Китаю з’явилися у:

а) ІІІ тис. до н. е.;

б) ІІ тис. до н. е.;

в) І тис. до н. е.

3. Перші вогнища цивілізації в Китаї виникли на березі ріки:

а) Хуанхе;

б) Янцзи;

в) Сіцзян.

4. В ХІ ст. до н. е. була заснована династія:

а) Шан;

б) Чжоу;

в) Цинь.

5. Царя у давньокитайських державах називали:

а) раджа;

б) ван;

в) фараон.

V. Підсумки уроку

Вчитель зачитує правильні відповіді. Методом самоперевірки учні перевіряють роботи. Вчитель з’ясовує, які питання викликали найбільшу складність, оцінює роботу й участь школярів у проведенні уроку.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст параграфа;

виконати завдання по контурних картах;

скласти кросворд на 20 слів за темою.