7 клас Історія України

Дата:

Тема.   Вступ. Історія України – складова європейської історії.

Мета:  ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» в 7 класі, хронологічними межа­ми та періодизацією середньовіччя, зі змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною лі­тературою, електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу; ознайомити з критеріями та засадами тематичного  оцінювання.

Основні поняття: середньовічна історія України.

Обладнання:  підручник, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

У 6 класі ви вивчали історію стародавнього світу, під час вивчення якої ознайомилися також із тогочасною історією України. Пригадаймо матеріал, вивчений вами минулого уроку:

1)                     Що вам відомо про народи, які населяли Україну за старо­давніх часів?

2)                     Покажіть на карті територію, на якій вони проживали.

3)                     Що вам відомо про давніх слов'ян?

4)                     Які території вони заселяли?

5)                     Якими подіями завершилося вивчення вами історії старо­давнього світу?

6)                     Після того як учні дадуть відповіді на запитання, вони разом з учителем починають створювати лінію часу.

0	476 р. (Vст.)		1500 р. (XV ст.)
Стародавня історія		Середньовічна історія		Нова історія

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

Півтори тисячі років тому, у 476 р., загинув великий Рим, а разом із ним і весь античний світ. Розпочався новий період всесвітньої історії — середньовіччя. Наприкінці XV ст., із по­чатком Великих географічних відкриттів, його заступив новий час (учитель позначає це на лінії часу). Межі цієї періодизації є досить умовними, адже в один і той самий історичний момент різні країни й народи проходять через різні етапи розвитку. Цього року ми з вами будемо вивчати історію України за та­кими темами:

Тема 1. Виникнення та розвиток Київської держави (Русі –України). Тема 2. Київська Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.  Тема 3. Київська держава  (Русь-Україна) у другій половині XI — першій половині ХІІІ ст.  Тема 4. Галицько-Волинська держава. Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литов­ського та інших держав (друга половина XIV — XV ст.)  

Існують різні точки зору щодо суті й значення середньовічної історії. Одні згадують лише кровопролитні війни й міжусобиці, підступність і жорстокість правителів, — отже, «суцільні жахи середньовіччя». Інші, навпаки, створюють його світлий образ: для них середньовіччя подарувало людству великих святих, ві­домих учених і мислителів, уславлених мандрівників і героїв. До цього періоду належать такі винаходи, як ножиці, годинник, віконне скло, вогнепальна зброя та безліч інших. Від тих часів люди почали користуватися порцеляновим посудом, люстерка­ми, виделками, милом, окулярами, ґудзиками. Середньовіччя нагадує про себе й забудовою старих міст із кріпосними мурами й величними спорудами. Далеке та яскраве середньовіччя зали­шило нам величезний спадок. Його осмислення допомагає краще зрозуміти сучасність.

Виникає питання: чим насправді було середньовіччя в історії людства: добою добра чи добою зла? І тим, і іншим. Як і реш­та періодів історії людства, воно було зіткане із суперечностей. У ньому співіснували прояви людського благородства й гідності, невмирущі культурні надбання.

Люди вивчають історію для того, щоб краще розуміти су­часність, робити менше прикрих помилок і, наскільки це мож­ливо, передбачати майбутнє людської спільноти. Але чи має середньовіччя, від якого нас віддалило вже кілька століть, хоч якесь відношення до сучасності? Виявляється, має, та ще й не­абияке.

Саме в середні віки на історичній карті Європи з'явилося ба­гато сучасних держав і народів, зародилися їхні мова, культу­ра, особливості мислення та поведінки. Тоді ж на континенті оформилися сучасні міждержавні кордони, а водночас з'явилися й проблеми, пов'язані з ними. Середньовіччя принесло європей­ським народам чимало міжнародних і релігійних конфліктів. У середні віки з'явилися перші школи. Середньовіччя започат­кувало велику епоху книгодрукування. У господарському житті низки сучасних європейських народів усе ще присутні сліди се­редньовічних форм господарювання. У середні віки Європа ста­ла християнською, у ній виникли католицька, православна та протестантська церкви, розвинулася богословська думка. Також багато збереглося середньовічних пам'яток. Це й міська забудова, й архітектура багатьох будівель, передусім церковних споруд, із їхнім скульптурним та іконописним оформленням, вітражами. Багато сюжетів середньовічної літератури відбилося в сучасній літературі та кіномистецтві («Слово о полку Ігоревім», билини). Отже, як ми бачимо, середньовіччя залишило нам у спадок чима­ло своїх надбань, і без його осмислення ми не змогли б збагнути власну сутність.

Під час роботи ми в основному будемо звертатися до тексту підручника, а також до джерел інформації, які в ньому роз­міщені.

Для характеристики учнівської діяльності на уроках "можна ознайомити учнів із пропонованими видами робіт:

—                    відповідь на усні запитання;

—                    відповідь на письмові завдання та запитання;

—                    виконання домашніх завдань;

—                    виконання тестових завдань;

—                    участь у дидактичних іграх.

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами те­матичного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів із певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із того чи іншого предмета.

Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів під час вивчення теми (її час­тини, сукупності тем). Типові форми тематичного оцінювання за способом установлення рівня навчальних досягнень учнів (можливе також поєднання цих форм):

•  усне тестування (опитування, співбесіди тощо);
•  письмове тестування (диктант, контрольна, експеримен­тальна, практична, лабораторна роботи, опис технологіч­ного процесу, складання творчого проекту тощо);
• комп'ютерне тестування.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчи­тель має ознайомити учнів із тривалістю її (їх) вивчення; загаль­ним змістом, кількістю і терміном проведення обов'язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); із типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запро­понувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше двох академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематич­них (ТБ) або скорегованих тематичних балів (СТБ).

Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.

Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифме­тичного від суми скорегованих тематичних балів. При цьому мають ураховуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учнів із предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                     

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Дата:

Тема.  Слов'яни під час Великого переселення народів.

Мета:  характеризувати розселення слов'янських племен підчас Великого переселення народів; формувати уявлення про характер життя та рівень соціально­го розвитку східнослов'янських племен із метою з'ясування державотворчих процесів у Середнь­ому Подніпров'ї напередодні утворення Київської Русі; розвивати вміння знаходити потрібну інфор­мацію в різноманітних джерелах і використовувати її для пояснення політичних і культурних процесів, які відбувалися у східнослов'янських племен напередодні утворення держави; сприяти усвідом­ленню учнями того, що українці є слов'янським народом, а отже, слов'яни є нашими предками.

Основні поняття: слов'яни, анти, склавини, Велике переселення на­родів, союзи слов'янських племен. Обладнання:  карта, схеми, картки з джерелами інформації.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

1)      Що вам відомо про слов'янські племена?

2)      На якій території вони проживали?

3)      Які сучасні народи належать до слов'янських?

4)      Які теорії про походження слов'ян вам відомі?

5)      Які території були заселені слов'янами в І—V ст.?

6)      Які археологічні культури є культурами ранніх слов'ян?

7)      Що вам відомо про господарство, релігійні вірування, свята та обряди давніх слов'ян?

8)      Який період в історії називають Великим переселенням народів?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ     

Слово вчителя.

Підсумовуючи відповіді учнів, учитель говорить, що слов'яни — найбільша у Європі група народів. Уперше ця назва з'явилася у творах візантійського історика Прокопія Кесарійського «Війна з ґотами» та імператора Візантії Маврикія Стратега «Тактика і стратегія». До слов'янських народів належать: українці, росія­ни, білоруси, поляки, чехи, словаки, болгари, серби, хорвати, словенці, чорногорці, македонці. Історія слов'ян є дуже давньою.

Перші відомості про появу слов'янських племен належать до кінця II — початку І тис. до н. е. Давні слов'янські племена зу­стрічаються в працях римських авторів Плінія Старшого, Тацита та Птолемея під назвою венеди, але проблема їх походження на сьогодні залишається дискусійною. Загалом існують три основні теорії про походження слов'янських племен.

Далі вчитель звертає увагу учнів на схему «Походження сло­в'ян»*, після чого переходить до викладення нового матеріалу.

Походження слов'ян
І			II				III
Прабатьківщиною слов'ян є басейн річ­ки Дунай			Прабатьківщиною слов'ян є межиріччя Вісли та Одера				Прабатьківщиною слов'ян є межиріччя Дніпра та Вісли
Заселяють територію між Середньою Віслою і Карпатами (на заході), Середнім Дніпром (на сході), Прип'яттю (на півночі), середня течія Дністра і Південного Бугу (на півдні)

Сьогодні ми з вами прослідкуємо подальшу долю слов'янських племен і дослідимо їхнє життя за часів Великого переселення народів.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розселення слов'янських племен. Сусіди східнослов'янських племен.

Розповідь учителя

Слов'яни як самостійна етнічна спільнота вийшли на політич­ну арену на початку І тис. н. е., за часів так званого Великого переселення народів.

Велике переселення народів — переселення великих мас гер­манських, тюркських, іранських та слов'янських племен у IV— VII ст., наслідком якого було утворення варварських держав.

Це були водночас драматичні (оскільки супроводжувалися за­гибеллю великої кількості людей, розпадом держав, руйнуванням суспільних порядків, знищенням пам'яток культури) і динамічні (оскільки супроводжувалися зародженням нових суспільно-полі­тичних відносин, появою нових форм господарювання, утворен- ням нових держав) часи. Початком цього процесу стало пере­міщення ґотів у IV ст. із Прибалтики в Причорномор'я. Навала ґотів розколола слов'янські племена, які на той час зустрічалися під назвою венеди, на антів та склавинів.

Робота з картою.

Учитель звертає увагу учнів на карту «Союзи слов'янських племен і боротьба їх із ґотами, гунами, аварами та Візантією IV—VII ст.» та пропонує їм відшукати на ній місця розселення склавинів та антів після навали ґотів.

Розповідь учителя.

Згодом ґоти, які відіграли неабияку роль в історії слов'ян, роз­кололися на дві гілки: остготи (що осіли в пониззі Дніпра) і вест­готи (що осіли між Дністром і Дунаєм). У IV ст. готські племена зазнали навали інших племен — гунів, які, прийшовши з Азії, згодом розселилися на величезній території від Дону до Карпат та утворили могутню державу, яка стала прямою загрозою для Римської імперії. Але після смерті легендарного вождя гунів Аттіли їхня держава поступово занепадає. Ці процеси і вплинули на подальшу історію слов'янських племен. Після розпаду держави гунів слов'яни зрозуміли, що вони вже не є перешкодою для їх­нього просування на землі Візантії. Уже в VI ст. слов'янські пле­мена контролювали території Фракії та Македонії, згодом Далма­ції та Істрії, а в VII ст. вони вже захопили Балканський півострів. У письмових джерелах того часу навіть Пелопоннес згадувався під назвою Славонія, а візантійський імператор Костянтин Багрянородний зазначав: «Зіслов'янилася вся наша земля і стала варварською».

Запитання.

1)      Як ви гадаєте, якими були причини такого активного про­никнення слов'ян на територію Балканського півострова?

2)     Якими були наслідки Балканських війн для слов'ян?

Розповідь учителя.

               Ще одні племена, із якими слов'янам довелося вести вій­ни, — це племена аварів (або обрів), які з'явилися в Північному Причорномор'ї в VI ст., прийшовши туди з Азії. У середній течії Дунаю вони утворили свою державу, яка проіснувала до VIII ст. і загинула під ударами франків та угрів. Для боротьби з аварами слов'яни припинили війни з Візантією, але аварські війни приз­вели до розпаду антського слов'янського союзу. Таким чином, у VI ст. слов'янські племена фігурують під двома назвами: антів і склавинів. Цілком очевидно, що обидві назви мають відношення до слов'янських назв і дають початок формуванню проукраїнського етносу. Назва «анти» в перекладі з іранської мови означає «край», «кінець» — так називали жи­телів-прикордоння, окраїни, тобто українців. Назва «склавини» згодом перетворилася на назву «слов'яни» і збереглася до нашого часу.

1) Яка із цих груп слов'янських племен є безпосередніми предками українського народу?

2)Як ви гадаєте, які факти свідчать про те, що зазначені на­роди мають спільне походження?

3)Відшукайте на карті території розселення південних, за­хідних і східних слов'ян.

            2. Державотворчі процеси.

Питання про державотворчі процеси, які розпочалися в житті східнослов'янських племен, вивчається учнями шляхом їхньої самостійної роботи з джерелами інформації, які характеризують спосіб життя слов'янських племен.

Робота з історичними джерелами.

Учні опрацьовують уривки з історичних джерел.

Прокопій Кесарійський про слов'ян (VI ст.) Цими племенами, слов'янами і антами, не керує одна люди­на, вони з давніх часів живуть у народоправстві (демократії),

тому в них щастя і нещастя в житті є загальною справою. Та все інше в обох цих варварських племен, усе життя та закони однакові. Вони вважають, що тільки бог, творець блискавок, є володарем над усіма, і йому жертвують биків і справляють інші священні обряди... Вони шанують річки і німф та інші божества, жертвують усім і за допомогою цих жертв ворожать. Живуть вони в жалюгідних халупах на великій відстані одна від одної, і всі вони часто змінюють місце проживання. Стаючи до битви, більшість із них іде на ворога з щитом і дротиком у руках, панцерів вони ніколи не надягають; іще не носять ні со­рочок, ні плащів, а тільки штани, підперезані широким поясом на стегнах, і в такому вигляді йдуть на битву з ворогом... Колір шкіри і волосся в них дуже білі.

Маврикій Стратег про слов'ян (VI ст.) Племена слов'ян і антів подібні за своїм способом життя, свої­ми звичаями, своєю любов'ю до свободи, їх не можна схилити до неволі або покори у своїй країні. Вони численні, терплячі, легко зносять спеку, холод, дощ, брак одягу, нестачу їжі. Полонених вони не тримають у неволі, як інші племена, протягом необме­женого часу, але обмежуючи (час неволі) певним часом, пропо­нуючи їм вибрати: чи хочуть вони за якийсь викуп повернутися додому, чи залишитися там у стані вільних і друзів?

У них велика кількість всілякої худоби і плодів земних, що лежать купами, зокрема просо і пшениця...

Вони оселяються в лісах біля важко прохідних річок, боліт та озер, роблять у своїх житлах багато виходів... Потрібні їм речі вони закопують у схованках, нічим зайвим відкрито не володіють і ведуть мандрівне життя.

Битися зі своїм ворогом вони люблять у місцях, порослих густим лісом, у міжгір'ях, на кручах; із вигодою для себе вдаються до рапто­вих нападів, хитрощів, і вдень, і вночі вишукуючи багато засобів...

Не маючи над собою провідника і ворогуючи один з одним, вони не визнають військові лави, не спроможні битися в пра­вильній битві, з'являтися на відкритих і рівних місцях.

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у п'ять груп, кожна з яких аналізує джерела інформації за такими питаннями: І група — місця роз­селення слов'ян; II група — основні заняття; III група — звичаї та обряди; IV група — характер управління; V група — ставлення до полонених. Військова тактика.

Спільні питання.

1)      Визначте суспільний лад слов'ян і ступінь його розвитку.

2)      Які факти свідчать про початок зародження в житті слов'ян державотворчих процесів?

Розповідь учителя.

Напередодні утворення держави Київська Русь у IX ст. у східних слов'ян, які розселилися на величезній території від Чорного до Балтійського моря, від Карпатських гір до Волги, утворилося 14 союзів племен. Про те, як це тлумачить «Повість минулих літ», учні знайомляться шляхом роботи з джерелом інформації.

«Повість минулих літ» про розселення слов'янських племен напередодні утворення держави

...По довгих же часах сіли слов'яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов'ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми — [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що, прийшовши, сіли по річці на ймення Мо­рава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се — ті самі слов'яни: білі хорвати, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов'ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов'яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозва­лися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися поля­нами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мозавшанами, ще інші — поморянами.

Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назва­лися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і називалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися поло­чанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвали­ся своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

І так розійшовся слов'янський народ, а від його [імені] й ді­стали [свою] назву слов'янські письмена.

Коли ж поляни жили особно по горах сих [київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги]: по Дніпру, а у верхів'ї Дніпра — волок до [річки] Ловоті, а по Ловоті [мож­на] ввійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера витікає Волхов і впадає в озеро Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю [можна] дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому ж морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт — море, у яке впадає Дніпро — річка. Дніпро ж витікає з Оковського лісу і тече на південь, а Двіна з того самого лісу вибігає і йде на північ, і входить у море Варязьке. Із того ж лісу витікає Волга на схід і вливається сімдесятьма гирлами в море Хвалійське. Тому-то з Русі можна йти по Волзі в Болгари і в Хваліси, і на схід дійти в уділ Симів, а по Двіні — у Втіряги, а з Варягів — і до Риму, од Риму ж — і до племені Хамового.

А Дніпро впадає в Понтійське море трьома гирлами; море це зовуть Руським.

...Поляни, що жили особно, як ото ми сказали, були з роду слов'янського і назвалися полянами, а деревляни теж [пішли] від слов'ян і назвалися деревлянами. Радимичі ж і витячі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати [один] Радим, а другий Вят-ко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [річці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а Вятко сів своїм родом на Оці, од нього прозвалися вятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і вятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогод­ні. Через те називали їх греки «Велика Скіфія».

Робота в групах.

Учні повертаються до роботи в групах, кожна з яких виконує завдання, спираючись на опрацьоване джерело інформації.

I  група

Відшукайте на карті місця розселення слов'янських племен, що згадуються в документі.

II   група

Визначте, які з названих у документі слов'янських племен проживали на території України.

III    група

Поясніть назви союзів слов'янських племен, що існували на­передодні утворення Київської Русі.

IV   група

Визначте, які племена та держави були сусідами східно­слов'янських племен.

V  група

Покажіть на карті шлях «із варягів у греки». Як ви гадаєте, із якою метою його використовували слов'яни?

Доцільно також буде опрацювати питання про заснування Києва. Учитель просить учнів пригадати вже відому їм легенду, після чого вони опрацьовують відповідний уривок із «Повісті минулих літ».

«Повість минулих літ» про заснування Києва

Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо ії до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм, то

були (між них) три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому Хорив, і сестра їх Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив на третій горі, од чого прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок (і) на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був навколо города ліс і бір великий, і ловили вони (тут) звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами...

Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був із тої сторони Дніпра. Тому (й) ка­зали: «На перевіз на Київ». Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря...

Запитання.

1)      Що нового про плем'я полян ви дізналися з уривку доку­мента?

2)      Яку роль відіграли поляни в процесі державотворення?

3)      Що ви дізналися про першого князя київського та його політику?

4)      Чим ви можете пояснити наявність двох свідчень про Кия — як князя і як перевізника?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

Визначте, чим характеризуються державотворчі процеси у схід­нослов'янських племен.

За необхідності вчитель може доповнити відповіді учнів:

•    удосконалення техніки й технології землеробства, підне­сення ремесла, розвиток торгівлі сприяють розкладу родо­племінного ладу;

•    збільшення об'єднаних території і постійна воєнна активність приводять до появи нових методів і форм управління;

•    занепад ролі народних зборів і посилення князівської влади;

•    соціальна диференціація суспільства;

•    формування спільної культури;

•    поява перших державних об'єднань.

Робота з історичними джерелами.

За наявністю часу можна спробувати разом з учнями дослі­дити роль норманів у процесі створення держави у східних слов'ян. (Якщо часу не вистачає, то це можна зробити на на­ступному уроці.)

Запитання.

Багато істориків висловлювали свої погляди щодо ролі нор­манів в утворенні держави Київська Русь. Ось погляди деяких із них:

М. Грушевський: «Навіть не приймаючи зовсім літописної тео­рії про варязький початок Руської держави й княжої династії, треба визнати чимале, хоч 0и й службове значення, варязької ватаги в процесі будови сеї держави в IX—X ст.».

Д. Дорошенко: «Вони (варяги) мали лише дух ініціативи, актив­ності, жадобу панування і те, чого, може бути, якраз бракувало мирним слов'янським хліборобам, звіроловам, рибалкам і торго­вельникам, і вони, ці руси, послужили дуже добрим цементом, щоб зв'язати окремі слов'янські племена в одну цілість, збити їх в одну державну організацію...»

М. Карамзін: «Пам'ять Рюрика, як першого самодержця росій­ського, залишається безсмертною в нашій історії, і головною дією його княжіння було тверде приєднання деяких фінських племен до народу слов'янського в Росії».

Б. Греков: «Варяги, які опинилися в могутньому слов'янському середовищі, на диво швидко ослов'янилися, і руське суспіль­но-політичне життя пішло своїм шляхом без ознак впливу

ЗЗОВНІ».                   

— Яким, на ваш погляд, є значення норманів в історії ство­рення української держави? (Вони її збудували; прискорили її утворення; сприяли її розвитку; ніяк не вплинули.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготува­ти повідомлення про похід Аскольда на Візантію, легенди про князів Олега та Ігоря.

 Дата:

Тема:  Утворення Русі-України

Мета: прослідковувати процес утворення східнослов'ян­ської держави з центром у Києві та визначати походження назви «Русь»; характеризувати прав­ління перших князів, аналізувати їхню діяльність, визначати внесок кожного в становлення Київської держави; розвивати в учнів уміння аналізувати

            історичні факти та події, давати їм оцінку, пра­цювати з джерелами інформації, давати стислу характеристику історичним діячам та розкривати їхнє значення в історичному процесі; сприяти на­ціонально-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Русь», «Руська земля», русичі, Київська Русь.

Обладнання:  карта, картки з джерелами інформації, портрети князів Олега та Ігоря.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ                                           

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Давньослов'янський аукціон».

Гра полягає в тому, що учні мають, працюючи з картою, викона­ти завдання: назвіть якнайбільше назв союзів східнослов'янських племен і покажіть на карті «Київська Русь» території їхнього розселення.

До участі в «аукціоні» можна запросити кількох учнів, але починати слід із найслабших, щоб сильніші змогли доповнити або виправити їхні відповіді.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  

Робота зі схемою.

Шляхом бесіди з учнями з'ясовується питання про передумови утворення держави у східних слов'ян, після чого учні складають схему.

Передумови утворення держави у східних слов'ян

Ø  Розселення східнослов'янських племен на величезній території (від Балтійського моря до Чорного, від Карпат до Волги)

Ø  Створення союзів східнослов'янських племен

Ø  Виділення і посилення з-поміж інших союзів слов'янських племен союзу полян

Ø  Поява нерівності серед слов'ян. Формування феодальних відносин

Ø  Утворення нових територіальних об'єднань — князівств, що очолювалися князем і центром яких були «городи» — міста

Ø  Утворення найбільшого об'єднання — Руська земля

Слово вчителя.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо походження назви Русь та визначимо наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів Київської Русі.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Походження назви Русь.

Розповідь учителя.                                                     ,

Цивілізація суспільства у східних слов'ян зумовила перерос­тання союзів їхніх племен у державні об'єднання. Найбільше державне об'єднання полян, сіверян і уличів утворилося в Серед­ньому Подніпров'ї під назвою Русь, або Руська земля. Сучасною наукою витоки поняття «Русь» ще й досі остаточно не з'ясовані. Найбільш популярною є скандинавська теорія про те, що воно походить від слова гиоізі — фінської назви шведів, яка, у свою чергу, випливає з давньошведського слова гойг — гребти. Також версія слов'янського походження слова «Русь», пов'язана з назвами річок Рось, Роставиця, Русава, Русна в Центральній Ук­раїні. Інша гіпотеза припускає можливість існування зв'язку між ним словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить під іранського слова гков — світло. Словом «Русь» літописці спо­чатку називали варягів, потім землі полян, а згодом ця назва стала вживатися й щодо інших східнослов'янських земель.

Першими київськими князями були Кий, Аскольд і Дір та Олег.

— Пригадайте з матеріалу попереднього уроку, що вам відомо про перших київських князів?

Історична довідка.

Аскольд і Дір — київські князі (друга половина IX ст.), які, за деякими писемними відомостями, були нащадками Кия, за літописною версією — дружинниками Рюрика. Близько 860 р. очолили руську військову дружину під час першого походу на Константинополь. За літописом, Аскольд і Дір близько 882 р. були вбиті в Києві за наказом князя Олега.

Запитання.

1)                   Яку роль відіграли Аскольд та Дір у становленні Київської держави?

2)                   Як ви гадаєте, який момент їхнього князювання зображено на ілюстрації?

2. Правління Олега.

Розгляд питання про князювання Олега розпочинається з опра­цювання історичної довідки, після чого йде робота з джерелами інформації. Наприкінці роботи один з учнів розповідає легенду про смерть Олега від укусу змії.

Історична довідка.

Олег ? — 912 р. (за Лаврентіївським літописом), 922 р. (за Новгородським першим літописом) — давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім Сином Ігорем і князювання в Новгороді. Мав велику дружину. Захопив Смоленськ і Любеч (882 р.), убив київських князів Аскольда і Діра (882 р.), пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів. Після вдалого походу на Константинополь у 911 р. уклав із Візантією вигід­ний для Русі договір.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного джерела, після чого вони виконують завдання до нього.

Тріумф князя Олега в Константинополі

...Він (Олег) 907 року ходив з усім військом, із полками всіх підвласних племен на Константинополь; греки, щоб не допус­тити його до міста, ланцюгами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, у котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали на колесах під сам город. Греки так наляка­лися, що стали проситися в Олега, аби взяв яку схоче дань, аби тільки міста не чіпав, і Олег сказав їм дати по 12 гривен, себто по 6 футів срібла на чоловіка, на дружину і на князів, що по городах лишилися: у Києві, Чернігові, Переяславі й по інших городах. Велів пошити вітрила на свої човни з тих славних на цілий світ грецьких паволок, а на знак побіди над греками повісив зі своїми боярами свої щити на брамі царгородській.

Завдання.

1)              Схарактеризуйте значення правління Олега для зміцнення Київської Русі.

2)              Багато істориків уважають князя Олега засновником Київської Русі. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Князь Ігор.

Розгляд питання про правління князя Ігоря відбувається шля­хом опрацювання джерел інформації.

Історична довідка.

Ігор (? — 945) — великий князь київський (912—945). При­єднав до своєї держави східнослов'янські племена (деревлян, уличів та ін.), що відокремилися від неї на початку його кня­зювання. Уклав мир із печенігами. У 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. 944 р. уклав договір із Візантією. Був убитий під час повстання деревлян.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком із «Повісті минулих літ», після чого вони дають відповіді на запитання до нього.

Похід Ігоря на деревлян і вбивство його (перша половина X ст.) У рік 6453 [945]. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, із нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». І послу­хав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]. Та коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знову йде, порадилися де­ревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить».

І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і дерев­ляни, вийшовши на супроти з города Іскоростеня, убили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростень-города в Деревлянах і до сьогодні.

Запитання.

1)                    Яким було значення правління князя Ігоря для зміцнення Київської Русі?

2)                    Як ви гадаєте, чому його князювання скінчилося так тра­гічно?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ       

Завдання на узагальнення.

Укажіть значення правління Князів Олега та Ігоря в станов­ленні та подальшому розвитку Київської Русі, закінчивши ре­чення:

Олег (882—912):

1)                       Приєднав ...

2)                       Ходив у походи на ...

3)                       Підписав ...

4)                       Загинув ..

 Ігор (912—945):

1)  Воював із ...

2) Здійснив ...

3) Підписав ...

4) Загинув ...

Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правильні твердження учні позначають знаком +, а помилкові -. Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1)  Найбільше державне об'єднання східних слов'ян мало на­зву Руська земля.

2) Олег був сином новгородського князя Рюрика.

3) Аскольд та Дір захопили Київ у 882 р.

4) 907 р. Олег ходив у похід на Візантію і на знак перемоги прибив свій щит на воротах Царграда.

5) Князь Олег загинув у боротьбі з хозарами.

6) Збирання данини на Русі мало назву полюддя.

7) Ігор здійснював походи на Візантію в 940 і 945 рр.

8) Князь Ігор загинув від рук дреговичів.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                     

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати легенди про княгиню Ольгу і князя Святослава. Розпочати скла­дання таблиці.

Видатні князі Київської Русі

Ім'я князя	Роки прав­ління	Внутрішньополітична діяльність	Зовнішньополітична діяльність

Дата:

Тема.  Київська Русь за князювання Ольги та Святослава

Мета: характеризувати становище Київської Русі за правління Ольги та Святослава, визначати їхню зовнішню та внутрішню політику; розвивати в уч­нів уміння на основі джерел інформації аналізува­ти історичні факти й події та оцінювати їх, давати стислу характеристику історичним діячам та ви­значати їхню роль в історичному процесі; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів. Основні поняття: реформи, данина, погости, печеніги.  

Обладнання:  карта, картки з джерелами інформації, портрети княгині Ольги та князя Святослава.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання та завдання.

1)      Як називалося найбільше державне утворення східних слов'ян, яке виникло в Середньому Подніпров'ї? Звідки походить ця назва?

2)      Поясніть походження назви Київська Русь.

3)      Назвіть перших київських князів і визначте, яку роль вони відіграли в становленні держави.

4)      Що спільного та відмінного ви можете назвати у внутріш­ній та зовнішній політиці Олега та Ігоря?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Ольга мала суворе обличчя — великі очі, тоненькі, темні, тро­хи вигнуті брови, прямий, правильної форми ніс, темно-кашта­нове волосся з проділом посередині, дуже виразний рот із щіль­но стуленими тонкими губами, що надавали обличчю владного,' вольового виразу. Літописець Нестор порівнював її з яскравою зорею, що передує Сонцю, і назвав «наймудрішою серед усіх людей». Православна церква канонізувала велику княгиню Ольгу як Рівноапостольну. Ким же вона була насправді: мудрим держа­вотворцем чи самовпевненою, жорстокою особою, яка помстилася деревлянам за смерть свого чоловіка?

Сина Ольги та Ігоря — Святослава — багато істориків ува­жають одним із найбільш виразних і характерних особистостей серед давніх руських князів. Інші називають його войовничим ва­тажком, далекоглядним політиком, мудрим державним діячем, добрим полководцем. Ким же він був насправді? Чому на його черепі печенізький князь викарбував такі слова: «Чужої землі шукаючи, свою втратив»?

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на ці запитання.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Княгиня Ольга та її реформи.

Розгляд питання про князювання Ольги розпочинається з опра­цювання історичної довідки.

Історична довідка.

Ольга (близько 890—969) — велика княгиня київська (945—957 рр.), мати Святослава Ігоровича. Після вбивства де­ревлянами в 945 р. її чоловіка Ігоря Ольга правила Київською державою під час неповноліття Святослава Ігоровича. Зміцни­ла торговельні й політичні відносини з Візантією, установила порядок збирання данини та її розміри. У 955 р. (за іншими відомостями — у 957 р.) прийняла християнство. Канонізована православною церквою.

Розповідь учителя.

Прийшовши до влади, Ольга насамперед придушила повстан­ня деревлян, повернувши деревлянську землю під владу Києва, обклала її даниною, помстилася за смерть Ігоря.

Робота з підручником.

Учні опрацьовують матеріал підручника, після чого скла­дають схему «Реформи княгині Ольги» й дають відповіді на запитання.

Реформи княгині Ольги

Поширювала феодальну влас­ність на землю. Виникали нові міста, які ставали господарськими осередками

Запровадила розміри дер­жавної данини, порядок її зби­рання й місця ' (погости) для збору данини

Розвивала мирну форму міжнародних відносин — дипломатію (шляхом пе­реговорів)

Почала вида­вати статути (прості зако­ни), які по­ширювалися на територію ' всієї держави

Запитання.

1)      Як ви гадаєте, із якою метою княгиня Ольга проводила ці реформи?

2)      Яке значення мали ці реформи для зміцнення Київської Русі?

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів із ще однією легендою про княгиню Ольгу, після чого вони дають відповіді на запитання до неї.

Хрещення Ольги

У 955 р. поїхала Ольга в Грецію і прибула до Царгороду. А був тоді царем Костянтин. Побачивши, що вона гарна з обличчя і дуже розумна... цар розмовляв із нею і сказав:

—                       Ти гідна царювати в цьому городі з нами. А вона зрозуміла та сказала:

—                       Я поганка; так, якщо хочеш, охрести мене, та охрести мене сам          

І охрестив її цар із патріярхом. А будучи охрещена, зраділа душею і тілом. А патріярх навчив її віри та сказав:

—            Благословенна ти серед руських князів, що полюбила світ­ло, а зоставила тьму; благословитимуть тебе руські сини до ос­таннього покоління твоїх онуків.

І навчив її церковного правила, і про молитву, і про піст, і про милостиню, і про збереження чистоти тіла. ...І поблагословив її патріарх, і відпустив. І по хрещенні закликав її цар і сказав їй:

—                        Хочу взяти тебе за жінку. І вона відповіла:

—                        Як ти хочеш мене взяти за жінку, як ти сам охрестив мене й назвав мене донькою? А в християн нема такого закону...

І сказав цар:

—            Перехитрила ти мене, Ольго.

І дав їй багато дарунків: золота, срібла, дорогоцінних тканин, різнорідного посуду, і відпустив її, назвавши її своєю дочкою.

Запитання.

1)      Як ви гадаєте, із якою метою княгиня Ольга відвідала Ві­зантію?

2)      Яке значення мала ця поїздка для поширення християн­ства на Русі?

3)      Що ви можете сказати, на основі цього джерела, про осо­бисті риси Ольги?

 2. Внутрішня та зовнішня політика Святослава.

Розгляд питання про правління князя Святослава розпочи­нається з опрацювання історичної довідки.

Історична довідка.

Князь Святослав (945—972), син Ігоря та Ольги. Став князю­вати в 957 р. після смерті матері. Уславився своїми походами, у яких провів майже все життя. Внутрішнім життям держави цікавився мало. Розгромив Хозарський каганат, розбив ясів та касогів, приєднав до Київської Русі в'ятичів, прагнув не допус­тити посилення болгар, намагався послабити вплив Візантії, заснував місто Переяславець у гирлі Дунаю. Загинув у битві з печенігами.

Робота з історичними джерелами .

Учитель ознайомлює учнів з уривками з історичних джерел, піс­ля чого вони дають відповіді на запитання та виконують завдання.

Візантійський історик про Святослава

Був Святослав помірний на зріст, не дуже низький, і не дуже високий, із кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпа­тий, безбородий, із густим довгим волоссям над верхньою губою. Голова була в нього зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, ши­рокі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні, виглядав він суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сереж­ка, оздоблена золотим карбункулом і двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою.

Про похід Святослава на болгар ...І послав до греків посланців зі словами: — Хочу йти на вас і взяти ваш город... ...І сказав Святослав:

Уже нам ніде дітися, і чи по волі, чи по неволі треба стати проти них, щоб не осоромити Руської землі. Але ляжемо тут головами, мертвий бо не має сорому; а якщо втечемо, то сором нам; і не будемо втікати, а станемо мужньо, а я піду попере­ду — якщо я поляжу головою, тоді продумуйте про себе самі.

Запитання та завдання.

1)      Як ви гадаєте, чому М. Грушевський назвав Святослава «козаком на престолі»?

2)      Вождь печенігів зробив із черепа Святослава чашу, окував її золотом і зробив на ній напис: «Чужого шукаючи, своє втратив». Поясніть цей надпис.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ                   

Метод «дерево рішень».

Учитель об'єднує учнів у чотири групи: прибічників політики Ольги та Святослава та противників їхньої політичної діяльності. Кожна група репрезентує свої рішення, доводить слушність своїх думок.

«Дерево рішень» може мати такий вигляд.

Княгиня Ольга

Позитивні віхи діяльності		Негативні віхи діяльності
Поширила феодальну власність на землю. Заснувала нові міста. Упорядкувала збирання данини. Розвинула дипломатію. Почала видавати перші закони. Прийняла християнство		Жорстоко помстилася де­ревлянам за смерть свого чоловіка
Князь Святослав
Позитивні віхи діяльності	Негативні віхи діяльності
Розгромив Хозарський каганат, приєднав в'ятичів, розбив ясів і касогів на Північ­ному Кавказі, намагався не допустити посилення болгар. Прагнув послабити вплив Візантії. Заснував у гирлі Дунаю місто Переяславець. Реформував систему державного правлін­ня. Був хоробрим воїном, захисником рідної землі	Приділяв більше уваги зовнішнім проблемам дер­жави, а внутрішні зали­шалися нерозв'язаними. Захоплював чужі землі, а рідну не обороняв. Був самолюбним і нерозум­ним політиком, жорсто­кою людиною. Відмовився прийняти хри­стиянство

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Дата:

Тема: Суспільно-політичний устрій Київської Русі ІХ-Х ст.

Мета: характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі; досліджувати господарське й по­всякденне життя різних станів Населення, працю­ючи з джерелами інформації; розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, уміння виділяти головне й другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення; ви­ховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні поняття. стани населення, суспільний устрій, політичний устрій держави.

Обладнання: картки з джерелами інформації.

Тип уроку6 урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I.       ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Завдання на картках .

Для активізації уваги учнів учитель організовує роботу з по­няттями, які зустрічатимуться на сьогоднішньому уроці: «держа­ва», «стани», «суспільний устрій», «політичний устрій», «фео­дальне суспільство», «феодал», «монархія», «автономія» (їхні

визначення учням відомі). Кожен учень отримує картку, на якій указані опорні слова, за якими вони мають скласти визначення поняття.

Картка 1

Система, влада, порядок, суспільство, підтримувати, допомо­га, спеціальні, організації.

Держава — це ...

Картка 2

Великий, група, люди, мають, спільний, право, обов'язок.

Стани — це ...

Картка З

Сукупність, усі, стани, населення, держава, відносини.

 Суспільний устрій держави — це ...

Картка 4

Сукупність, усі, установи, здійснювати, управління, держа­ва.

Політичний устрій — це ...

Картка 5

Суспільство, основні, стани, населення, феодали, залежати, селяни.

Феодальне суспільство — це ...

Картка 6

Власник, земельна, ділянка, жалувати, служба, військо.

Феодал — це ...

Картка 7

Держава, влада, одноосібна, монарх, передаватися, спадок:

Монархія — це ...

Картка 8

Самоврядування, певна, частина, держава.

Автономія — це ...

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Раннє середньовіччя — це період зародження у Європі фео­дального суспільства, який характеризувався виходом на полі­тичну арену нових станів: феодалів, які були панівною верствою суспільства, і залежних селян. Згодом відбувається становлення

феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. Чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов'ян? Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів? Які стани населення тут проживали? Чи можна назвати Київську Русь феодальною державою? На ці питання ми спробує­мо відповісти на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В

1. Політичний устрій Київської Русі Розповідь учителя.

Політичний устрій давньоруської держави в IX—Х ст. можна схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював дер­жаву великий князь київський. Він керував спільно з радою військової дружини або бояр. Таким чином обговорювалися пи­тання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітич­ні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових справ тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори горо­дян — віче. Віче також могло скликатися з ініціативи народ­них мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окре­мих питань. Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували в залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники до участі в походах. Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держа­ви. За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над населенням.

Зміни на таку форму управління державою вніс київський князь Святослав, який усунув місцевих князів від влади, пере­давши владу в князівствах своїм синам: Ярополку в Києві, Олегу в деревлянській землі, Володимиру в Новгороді. Але остаточне утвердження нової форми правління відбулося дещо пізніше, за князя Володимира Святославича.

Політичний устрій Київської Русі за перших князів можна зобразити у вигляді схеми.

Великий КНЯЗЬ київський

Управляв територією полян, оскільки на місцях правили князі-васали; організовував ополчення; командував військом; підкоряв нові землі; ви­значав розміри данини

Старші дружинники

Утворювали адміністративний апарат, на який спирався князь; були радниками князя в усіх питаннях державного управління

Військова дружина

Виконувала роль війська; стягувала данину; здійснювала судочинство на місцях

Віче

Скликалося з ініціативи князя, народних мас чи дружинників для окре­мих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку; часто було методом тиску на супротивну сторону

Таку форму держави називають дружинною, або військовою демократією.

— Поясніть цю назву.

Вправа «Два — чотири—разом».

Учням дається завдання: визначити характерні риси військо­вої демократії, яке вони виконують за допомогою вправи «два— чотири—разом». Спочатку діти обговорюють це питання в парах, потім у малих групах по чотири учні, після цього — у великих групах. По закінченні виконання завдання учні репрезентують результати своєї роботи.

Думки, висловлені учнями, учитель записує на дошці:

•    на ґрунті князівської дружини сформувався апарат управ­ління, судочинства та стягування данини;

•    дружина виконувала не тільки роль війська, а й радників;

•    центральною постаттю був князь, який виявляв себе скорі­ше як воєначальник, а не як державний діяч.

Запитання.

1)  Чи існували ще такі держави за формою правління в серед­ньовічній Європі?

Як ви гадаєте, чому у східних слов'ян склався такий своєрідний тип держави? (Це завдання виконується за до­помогою методу «прес» .)

2. Стани населення.

Розповідь учителя.

Суспільство Київської Русі IX—X ст. поділялося на дві основні групи людей: «люди», або вільні общинники, та «луччі мужі» — князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі. Якраз із цієї групи й починає формуватися клас феодалів.

Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок. їхні маєтки постійно зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держате­лями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.

Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були віль­ні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони сплачува­ли власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.

Із феодально залежних людей починають формуватися:

«рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;

«закупи» — розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпра­цьовували в його маєтку;

.«холопи» — або раби, ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від рабів, одружені з рабом без згоди феодала, ті, що продали себе в рабство;

«челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: тіу­ни, чашники, стольники, конюші та ін.;

«ізгої» — люди без засобів для ведення власного господарства.

Далі вчитель звертає увагу учнів на схему  .

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

Запитання та завдання.

1)      Порівняйте суспільний устрій Київської Русі та країн се­редньовічної Європи.

2)      У чому ви вбачаєте особливість суспільного устрою Ки­ївської держави? Чи можна назвати її феодальною дер­жавою?

3. Господарське й повсякденне життя різних верств населення.

Рольова гра.

Розгляд питання про повсякденне й господарське життя різ­них верств населення Київської Русі проводиться у вигляді рольо­вої гри. Учитель об'єднує учнів у чотири групи, кожна з яких отримує картку  із написом представника якоїсь верстви суспільства, після чого,виконують завдання:

1)      Уявіть, що ви належите до стану населення, описаного на картці. Розкажіть про своє господарське й повсяк­денне життя.

Для підготовки завдання учням надається 5—7 хв. При цьо­му діти користуються матеріалом, уміщеним у підручнику. Під час презентації виконаного завдання можна використати вправу «Продовжте розповідь», яка дає можливість залучити до відповіді всіх учнів групи. (Кожен з учнів говорить одне-два речення й передає слово своєму сусідові, той — наступному учневі тощо.)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання. Закінчіть речення.

Ø  На чолі Київської держави стояв ...

Ø  Радниками князя в усіх питаннях державного управління були ... або ...

Ø  Збирання данини й судові функції здійснювала ...

Ø  Для розв'язання окремих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку часто скликалися ..

Ø  Форму держави Київська Русь IX—X ст. називають ...

Ø  Суспільство Київської Русі IX—X ст. поділялося на дві ос­новні групи людей: ... та ...

Ø  Першими феодалами були ...

Ø  Дрібних феодалів називали ...

Ø  Вільних селян-общинників називали ...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                    

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Повторити тему «Виникнення та розвиток Київської Русі», підготуватися до уро­ку узагальнення та систематизації знань.

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

                          

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.
«Луччі мужі»				«Люди»
Великий київський князь та місцеві князі	Дружинники або бо­яри				Вільні общинники

Феодально залежні категорії населення

Рядовичі

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої