9 кл. Історія України

Дата:
Тема: Початок національного відродження
Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внеском її видатних представників у цей процес; повідомити школярів про діяльність українського дворянства щодо відновлення автономних прав України; розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати їх; утверджувати активну громадянську позицію та сприяти вихованню громадянськості та патріотизму.
 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Основні поняття: національна ідея, національне відродження, самосвідомість, автономія, , етнографія.
Основні дати:
1791 – таємна місія В. Капніста до прусського короля в Берлін.
1798 – видання в Петербурзі трьох частин поеми Котляревського „Енеїда”.
Початок ХІХ ст. – написання „Історії русів”
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Оголошення теми і мети уроку з мотиваційним аспектом.
„Найбільшою нісенітницею є та, буцім Україна була колись єдиною неподільною із погляду національних інтересів і змагань, як хотять впевнити наші псевдопатріоти, такої України ніколи не існувало і не існує. Ніколи Україна не боролася ні за який свідомий загальноукраїнський ідеал, і ніколи не існувало свідомого загальноукраїнського патріотизму...”
(Хрестоматія з історії УРСР)
„Україна стане колись новою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля – все колись прокинеться: з тільки малих племен, якими колись були греки, повстане велика, культурна нація, і її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ”.
(В.Січинський „Чужинці про Україну”)
Про яку країну іде мова в цих висловлюваннях?
Чи однакові точки зору авторів?
Як ви можете оцінити ці твердження?
Авторами цих тверджень є український поет П.Грабовський (1) і німецький філософ Й.- Г. Гердер (2). Отже, існували різні точки зору щодо майбутнього українського народу.
До складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?
Які умови необхідні для створення власної держави?
( прагнення до незалежності, національна самосвідомість, спільна територія...)
Сьогодні на уроці, ми розглянемо, чи існували ці умови наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття? А також, проаналізувавши фактичний матеріал, дамо відповідь на запитання: „Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?”

3. Вивчення нового матеріалу.
Словникова робота.
Для подальшої роботи на уроці нам потрібні будуть слідуючи терміни:
Які з цих термінів ви можете пояснити? Як ви розумієте інші?
Для точного визначення поняття скористайтеся словниками.
СЛОВНИК
Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.
Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.
Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті.
Національна ідея у суспільно – політичному русі України.
Розповідь вчителя:
У всесвітній історії ХІХ століття - це час розквіту різних прогресивних ідей. Далеко позаду залишились погляди, які пояснювали світ лише з точки зору Божої волі. Освічені європейці ствердились у можливостях людського розуму, що й породило безліч різних ідеологій, які проникали в Україну. Наприклад, ідеї Просвітництва та Французької революції.
Однією з таких ідеологій була ідея національної самосвідомості. І раніше народи усвідомлювали свої відмінності від інших народів, та соціально – економічні відмінності в середовищі одного народу вважалися більш значимими. А саме: українські, польські, російські феодали відчували, що мають більше спільного з феодалами інших країн, ніж з селянами своєї. На початку ХІХ століття починають формуватися інші погляди, нове розуміння суспільства, яке спирається на загальність мови й культури.
Україна не стала винятком.
Робота в малих групах.
1.Визначте умови, в яких розпочалося формування національної свідомості.
2. Визначте, які складові має національне відродження.
Результати роботи мають бути наступні:
Умови в яких розпочалося формування національної свідомості:
* Відсутність єдиної території;
* Тотальна русифікація українського населення;
* Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів;
* Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії;
* Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України.
Складові національного відродження:
* Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя.
* Відродження історичного минулого
* Впровадження і захист української мови.
* Поява творів української літератури.
* Відродження національного мистецтва, традицій.
Бесіда за питаннями
- З’ясуйте причини і необхідність національного відродження України на початку ХІХ століття. Проведіть аналогію з нинішнім періодом.
Національне відродження - це перший крок до формування національної ідеї, без нього не може сформуватись національна самосвідомість, тобто усвідомлення себе не „малоросами”, не людьми другого сорту, нездатними ідентифікувати себе етнічно.
- Чи було українське суспільство підготовлене до активної боротьби за свою незалежність?
- Які прояви національного відродження могли мати місце в той час?
Розповідь вчителя.
Основною формою національного відродження стало відродження української мови. Велику роль у формуванні сучасної української мови і літератури відіграв І.Котляревський. Його поема „Енеїда”, яка побачила світ 1798 року, написана народною мовою, стала першим таким твором в українській літературі. Основи нової української літератури заклали також письменники Є.Гребінка, П.Гулак – Артемовський і Т. Шевченко.
- Чи можна вважати, що українська мова відіграла важливу роль у формуванні сучасної Української держави? Свою відповідь обґрунтуйте!
Мовно – культурна проблем стала однією з найважливіших у житті освіченої громадськості після ліквідації козацької автономії. Її вирішення стало справою життя багатьох інтелігентів, людей розумової праці, які здебільшого походили з незаможних верств населення: дрібно – маєткового дворянства, нижнього і середнього за посадами і статками духовенства, людей козацького і міщанського станів.
Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В.Капніста і Новгород – Сіверський гурток як прояви його діяльності.
Робота великими групами (4)
Кожна група одержує роздатковий матеріал і впродовж 5 хвилин відповідає на поставлені запитання.
Перша група.
З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста.
„... до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності – в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...”
Український археографічний щорічник. – Випуск 1. – т.4. –с.225
1. Про що йде мова в цьому документі?
2. Яка мета місії Василя Капніста?
3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України?
Друга група.
Новгород – Сіверський патріотичний гурток – таємний гурток українських автономістів. Існував у Новгород – Сіверському намісництві в 80 – 90рр. XVIII століття. До гуртка входили А.Гудович, Г.Долинський, М.Значко – Яворський, В.Шишацький, Т.Калинський, М.Миклашевський, А.Худорба та ін. Гурток ставив своїм завданням розвиток національної культури і здобуття незалежності України. Заходами членів гуртка поширювалися патріотичні, публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України („Записки о Малороссии” Я.Маркевича, „Історія Русів”, „Вергілієві пастухи” О.Лобисевича та ін.), створювались проекти розвитку української освіти: відкриття у Новгороді – Сіверському гімназії та університету, заснування „Академічного зібрання” – прототипу Української академії наук та відновлення українських козацьких формувань (проект В.Капніста). Робилися спроби знайти дипломатичну, а по можливості, і військову підтримку ідеї відновлення державної незалежності України.
Довідник з історії України (А-Я): Посібник для середнього загальноосвітнього навчального закладу. – с. 520.
1. Про що йде мова в цій статті?
2. Які завдання ставив перед собою гурток?
3. яке значення мала діяльність гуртка для національного відродження України?
Третя група.
З указу Катерини ІІ, виданого князю О.Вяземському під час вступу його на посаду генерал – губернатора:
„Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі конфірмованих їм привілеїв, порушити ж їх, раптом відмовившись від них. Було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитись з ними на такій же основі було б більше, ніж помилкою, можна сказати певно – безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Приступити до цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...”
Хрестоматія з історії Української РСР. – т.4. – с. 532.
1. Про що йде мова в цьому документі?
2. Яка мета цього указу?
3. Чи міг цей указ сприяти національному відродженню України?
Четверта група.
З виступу М. Чернишевського на захист української літератури.
„Коли у поляків з’явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відзиви яких – небудь французьких або німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоруська література також не потребує нічиєї ласки. Та й, крім Шевченка, пишуть тепер українською мовою люди, які були б не останніми письменниками в літературі навіть багатшій, ніж великоруська.
А найважливішою є обставина, що сама малоруська нація пробуджується. Якщо чехи неодмінно повинні мати свою літературу (хоча чехові, мабуть, не важче навчитися читати польські книжки. Ніж малоросу великоруські), то дивно було б заперечувати справедливість такого ж прагнення у малорусів, яких удвоє більше, ніж чехів.”
Хрестоматія з історії Української РСР. – т.2. – с. 278.
1. Про що йде мова в цьому фрагменті виступу?
2. Чому, на вашу думку, М. Чернишевський виступив із такою промовою?
Після завершення виступів представників груп бесіда за питаннями:
* Які спільні моменти можна відмітити у виступах учнів?
* Чи можна визначити цей період в історії України, спираючись на вказані вище фрагменти як початок національного відродження України?
* Наскільки важливою, на вашу думку, була діяльність української інтелігенції в національному відродженні?
„Історія Русів”, її значення у формуванні національної самосвідомості.
Робота з підручником.
Прочитайте статтю „Історія Русів” і з’ясуйте головну ідею цього твору, а також дайте відповідь на запитання :” Яку роль відіграла „Історія Русів” у становленні національної самосвідомості?”
Підсумкова бесіда
Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?
Чи є актуальним питання пробудження національного відродження для сучасної України?

4. Підсумок уроку.
Проблеми національного відродження завжди актуальні і болючі, особливо на етапі становлення нової держави. Національне відродження - це процес пробудження, формування самосвідомості народу, що проявляється в розвитку його духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле, в захисті мови. Дослідження проблем національного відродження надзвичайно важливе для формування нового демократичного толерантного суспільства.

5.Домашнє завдання.
Скласти таблицю „Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині ХІХ століття”
Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття"

 Роздатковий матеріал


Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.
Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.
Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадам


Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.
Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.
Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадам


Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.
Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.
Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадам


Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.
Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.
Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.

Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадам




*************

Дата:
Тема: Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні
Мета: ознайомити учнів з новим матеріалом; навчити учнів критично ставитися до різних точко зору на історичні події та філософсько-історичні питання; покращити навички добування інформації з документу; навчити учнів робити висновки та узагальнення з щойно вивченого матеріалу.
Тип уроку Комбінований
Хід уроку
Організаційний момент
Мотивація, перевірка домашнього завдання.
Фронтальне опитування за запитаннями.
1.      Поясніть поняття «Національна ідея», «суспільно-політичний рух».
2.      Чому «Історія Русів» є однією з найвизначніших пам’яток історичної суспільно-політичної думки?
3.      Дайте характеристику культурного відродження на Слобожанщині.
Актуалізація опорних знань
Дайте пояснення термінам: національне відродження, суспільна думка, політична думка, Просвітництво, українська автономістська ідея, Новгород-Сіверський гурток.
Вивчення нової теми.
З початку 30-х рр.. XIX ст. в Галичині починається епоха національного відродження. У сучасній українській історіографії початок її пов'язують з пожвавленням національно-патріотичної діяльності польської молоді у зв'язку з повстанням 1830-1831рр. Однак перші явища, які пройшли дуже мало помітно, спостерігаються трохи раніше.  До початку 30-х рр.. ХІХ ст. в більшій частині слов'янських країн процес національного відродження проходив вже свій другий етап, проте у низки слов'янських народів відродження починається лише з 30-х рр.. ХІХ ст. До цих народів належали і галицькі українці. Як і в інших слов'янських землях, активну участь у національному русі в Галичині брали представники національного, переважно сільського, духовенства. З нього вийшли і члени "Руської Трійці" та їхні молоді друзі, майбутні уніатські священики, хоча до кінця 20-х рр.. їх сильно торкнулася полонізація.
Один їх галицьких будителів, поет Микола Леонтійович Устіанович писав через багато років у своїх спогадах: „Моя юність збігалася з часом тихою, покірливо, але на дівогляд успішної полонізацією не тільки всієї інтелігенції з корінно-російського роду, але і всього, що на себе сюртук накликало. Майже ніде не чулося російське слово в будинках нашого священства і майже ніде церковної науки на народній мові. Близько 1830 р. дійшов той напрямок своєї кульмінаційной точки”. Ймовірно, ми можемо погодитися з тими дослідниками, які вважають, що польське повстання 1830-1831 рр.., національне одухотворення польської молоді у Львові в цей період сприяло пожвавленню національного руху українців. Той же Устіановіч продовжує: "... Я поплив з рікою і трохи не заплив під прапори Хлопицького, верховного начальника військ польських під час революції 1830 р. Але зі мною стала незабаром метаморфоза, як не одному із сучасників моїх відчинила та революція очі. Знайшли так багато і досить вагомих моментів, котрі звичайно відводили юнака галицько-руського, одухотвореного здоровими і благородними поглядами, від стихії польської і захоплювали його за прикладом чехів, хорватів і сербів на народні терені  М. Г. Шашкевич вступив в 1829 р. у львівську семінарію на казенний кошт як син бідного сільського священика і став одночасно слухачем Львівського університету. Незабаром, у лютому 1830 р., він був виключений з семінарії, очевидно, через передові поглядів, бо привід був надто незначний (приятельська гулянка). Залишившись без засобів до існування, Шашкевич продовжує свої заняття. Він зміг повернутися до семінарії тільки в 1833 р.

Самостійна робота учнів

Працюємо з текстом
Вагилевич та Яків Федорович Головацький, усвідомили себе синами Русі і прийняли давньослов'янські імена: Руслан, Далібор і Ярослав. Вони сказали привселюдно: як на небі Бог в Трійці єдиної, так на землі Русь у трійці єдина: Велика, Мала і Біла Русь - одна Російська земля. 
Трійця студентів вийшла з російських сіл Прикарпаття. Відчувши руський грунт під своїми ногами, ентузіасти твердо вирішили працювати на користь рідного племені, відірваного від великого російського народу і знемагає у важкому ярмі польської шляхти. Перший рукописний свій досвід вони назвали «Русі син» (Русин), потім «Зоря», яка повинна була розсіювати морок над Галицької Руссю. Видання, однак, не здійснилося, бо піддалося забороні адміністративним порядком у 1834 році. Все ж таки призвідники не скорилися і не здалися. Вони придумали нову назву: «Русалка Дністрова». Це спільна праця Шашкевича, Вагилевича та Головацького.
Руслан предпославши альманаху зворушливе передмову: «судилося нам бути останніми». Він помістив кілька своїх віршів поряд з перекладами чеських і сербських народних пісень, новелу «Олена» та рецензію на „Ruskoje wesile” І. Лозинського, причому засудив латинський алфавіт в російській писемності.  Далібор вказав на значення російських народних пісень і привів тексти колядок, гаївок, ладкання і думок з різних місцевостей Галицької Русі, а також помістив дві балади, написані ним під впливом романтичної поезії Адама Міцкевича.
Ярослав забезпечив збірка своїм оригінальним віршем і перекладом двох народних сербських пісень і опублікував російські і слов'янські рукописи з архіву Василіянського монастиря у Львові. Завдяки його наполегливості та енергії перших галицько-російський альманах побачив світ у 1837 році в Будапешті, що і є його особливою заслугою.
(В.Р. Ваврик "Короткий нарис Галицько-Руської писемності")
Питання до тексту
§  Хто такі Руслан, Далібор і Ярослав?
§  Як назвала трійця перший свій рукопис?
§  Яку передмову помістив Руслан у головний альманах трійці?
§  Яку назву носив цей альманах?
§  Яка була роль Далібора у спільній роботі?
§  Що зробив Ярослав для альманаха?
§  Коли було видано альманах?
Висновки та узагальнення
Найвищою історичною заслугою «Руської трійці» перед рухом національно відродження українців вважається видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837), яка вперше в українській літературі замість язичія використовувала народну мову, тим самим надавши потужний імпульс розвитку української народної літератури в краї.  Ідея слов'янської взаємності, яка пронизувала «Русалку Дністровську», споріднює її з поемою Я. Коллара «Slavy dcera» (1824). Вплив на освіту «Руської трійці» мав також іншої чеський славіст Ян Ковбек. «Русалку Дністрову» австрійська влада заборонила. Тільки 250 з 1000 книг встигли продати або подарувати друзям, інше було конфісковано.
"Руська трійця" перестала існувати в 1843 році після смерті М. Шашкевича.
Питання
§  Коли почалося національне відродження на Галичині?
§  Які верстви населення брали активну участь у національному русі?
§  Назвіть одного з поетів, який був галицьким будителем?
§  Коли зустрілася „Руська тріця”? Чому вона носила таку назву? Хто до неї входив?
§  Розкажіть про діяльність „Руської трійці”
Домашнє завдання
§  Повторити вивчений на уроці матеріал за відповідним параграфом підручника.

***************

Дата:
Тема: Російський визвольний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20-30-ті рр. ХІХ ст.
Мета: сформувати системні знання про діяльність масонів на території України, повтання Чернігівського полку та Польське повстання і роль українців у ньому; навчитися працювати з документами
Тип уроку комбінований
Хід уроку
Організаційний момент
Мотивація, перевірка домашнього завдання.
Учитель слухає підготовані учнями вдома доповіді, одночасно перевіряючи заповнення словничків.

Актуалізація опорних знань
Як ви розумієте терміни: реакція, опозиція, рота, полк, катехізис, гусари, Національний уряд.
Вивчення нової теми.
"Руська правда"
З 1821 р. діють дві організації революційних дворян: "Північне товариство" у Петербурзі, "Південне товариство" на Україні. У них йде наполеглива робота над програмними документами руху. У "Південному товаристві" Павло Пестель створює "Руську правду", у Північному Микита Муравйов – "Конституцію".  Згідно з "Руською правдою", Росія проголошувалася республікою з однопалатним парламентом (Народне віче), колишнім вищим органом законодавчої влади. Віче в складі 500 чоловік обиралося на 5 років усіма особами, які досягли 18 років без майнових і яких-небудь інших обмежень. Віче обирало на 5 років орган виконавчої влади – Державну думу в складі 5 осіб.
За Віче та Думою, з точки зору законності їх дій, спостерігав Верховний собор, члени якого обиралися довічно з найбільш заслужених і шанованих громадян. Основу органів місцевого управління становили виборні збори в губерніях, повітах, волостях. Виконавча влада зосереджувалася в правліннях цих зборів. Всі місцеві органи влади обиралися на рік. Встановлювалося рівність громадян перед законом. Стану скасовувалися. Кріпацтво скасовувалося і селяни отримували свободу з наділом землі. Військові поселення ліквідовувалися. "Руська правда" стверджувала рівність всіх націй, але разом з тим відкидала федеративний устрій і виступала за унітарну державу  з сильною центральною владою. П. Пестель вважав, що всі народи Росії зіллються в підсумку з російським народом, сприйнявши його мову і культуру. "Правда" допускала можливість перехідного періоду від монархії до республіки в 10-15 років, на які встановлюється революційна диктатура.
"Конституція" Муравйова
Положення "Конституції" Муравйова були більш помірними в порівнянні з "Руською правдою". Росія проголошувалася конституційною монархією і федерацією 13 держав і двох областей. Кожна держава мала свою столицю і органи управління. Столицею федерації повинен був стати Новгород. 
"Конституцією" встановлювався суворий поділ влади. Виконавча влада передавалася конституційним монарху, як "верховному чиновнику держави". Він виступав як верховний головнокомандувач, керував зовнішньою політикою, призначав чиновників адміністративних та судових установ. Як вища посадова особа, імператор отримував річний оклад у 8 млн. рублів. З цієї суми він повинен був виділяти частину на утримання придворного штату.
Вищим законодавчим органом оголошувалося Народне віче в складі двох палат – Верховної думи і Палати народних представників. Верховну палату утворювали по 3 депутати від кожної держави і по 2 від областей. Вона обиралася на два роки. Нижня палата складалася з 450 депутатів. Третина депутатського корпусу переобиралася кожні два роки. Виборче право мало обмеження по майновому і віковою цензу. Майновий володіння нерухомою власністю на суму 500 рублів або рухомої на 1000 рублів. Віковий - 21 рік. Крім цього необхідно було мати постійне місце проживання і не перебувати "на службі в кого-небудь". Стани скасовувалися. Земля залишалася у власності у поміщиків, селянин ж отримував свободу фактично без землі – 2 десятини на двір.  Незважаючи на ряд суттєвих розбіжностей, обидва проекти були глибоко революційними документами: - вони збігалися в головних цілях: скинення самодержавства, знищення станового ладу, введення громадянських свобод, звільнення селян;
- досягти своєї мети всі декабристи припускали шляхом військової революції.
Працюємо з текстом: Руська правда Пестеля
Введення. Основні поняття
Мета держави:
Благоденство всього суспільства взагалі і кожного з членів онаго особливо. Можливо Більша Благоденство многочісленнейшаго числа Людей в Державі.
Благоденство громадське важливіше благоденства приватного.
Благоденство однієї людини не повинно завдавати шкоди благоденству іншої.
Первісний обов'язок людини – збереження свого буття. Обов'язки в державі – наслідки цілі держави. Є 3 роди обов'язків:
1. Духовні (священне писання);
2. Природні (закони природи);
3. Цивільні.
Уряд є приналежність Народу і він заснований для Блага народного.
Уряд = Верховна влада + державне правління (чиноначальство).
Державне Благоденство складається з 2 головних предметів:
1. Безпеки (охорона, забезпечується державою)
2. Добробуту (людина сама працює).
Руська Правда – наказ тимчасовому Верховному правлінню, щоб діяло воно в цілях благоденства народу Російського.
Про земельний устрій держави
Росія – держава Російського народу, інші племена – до держави приєднані і їй підвладні.
Народам неросійським їх право на незалежність не світить, тому що вони занадто слабкі, щоб цю незалежність підтримувати, а в Сильних Державі Великого народу їм добре буде.
Тільки Польща має право народності, так як користувалася політичною незалежністю протягом століть. Умови дарування Польщі незалежності:
Верховна Влада польська повинна бути влаштована по "Руській Правді".
Аристократію – геть, весь народ польський повинен 1 стан скласти – по "Руській Правді".
Росія є держава єдина і нероздільна
1 верховна влада на всій території, 1 правління, 1 закони. Не федерація - інакше різнорідні області від корінної Росії відкладуться і вона втратить свою Силу, Могутність, Славу серед великих Держав.
Зло в політиці: федеративний устрій (що є фактично питома система як за старих часів).
Завдання уряду: контролювати кількість народонаселення. "До того ж великі Волості будучи Волості цельния вказують на великі Міста, а великі Міста надзвичайно шкідливі особливо для Моральність яка визнана бути повинна першою Багатством кожного Народу".
§  Економіка: обраний аграрний шлях розвитку країни, а не промисловий.
§  Столиця: призначається Нижній Новгород, який буде перейменований у Володимир.
§  Гл. 2. Про племена, що Росію населяють 
§  Племена, що Росію населяють, будуть розділені на 3 головних розряда:
1. Корінний народ російський: плем'я слов'янське (українці, росіяни і білоруси);
2. 
Племена, до Росії приєднані;
3. Іноземці.
У результаті проведення реформ ми отримаємо: 2 розряди жителів держави Російського:
1. Громадяни Руські;
2. Іноземці.
Відповідно, закони духовні діляться: на християнські та іновірних. Закони державні і цивільні для всіх однакові. Звідси буде моральність у всій державі однакова.
§  Мета нового державного устрою: ПОЛІТИЧНА одноманітність.
§  Усіх – обрусити, мову скрізь запровадати – російську. Всі повинні бути землеробами.
§  Усі племена повинні бути злиті в 1 народ. Закон - 1 для всіх, всі люди становлять 1 стан, у всіх рівні права.
§  Завдання до тексту: написати есе-узагальнення на 1 ст. „Руська правда: основні засади”
Самостійна робота учнів
Учні досліджують за підручником тему „Масонство в Україні”. Тим часом кілька учнів за допомогою комп'ютеру та інтернету створюють презентацію „Польське повстання 1830—1831 рр.” Обидві групи учнів доповідають про свою роботу. Презентацію демонструють перед класом за допомогою проектору. Учитель ініціює обговорення.

Висновки та узагальнення
Висновки учитель пропонує зробити учням самостійно та записати в зошити або робить самостійно.

Домашнє завдання
§  Повторити щойно вивчений матеріал за підручником.
§  Письмово відповісти на 3 будь-які питання в кінці параграфу.
§  Підготуватися до уроку узагальнення, підготувати доповіді до тематичного блоку 

*****************

Дата:
Тема. Соціальні рухи
Мета: охарактеризувати соціально-економічне становище населення західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст., а також соціальні рухи, які відбувалися на українських землях в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне й другорядне, висловлювати свою точку зору; на прикладах соціальних виступів українського населення виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: соціальні рухи, опришки.
Обладнання: карта, документи, ілюстрації, таблиці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.
2. Пригадайте, яким було соціально-економічне становище західноукраїнських земель.
3. Яку національну і соціальну політику провадив австрійський уряд на українських землях?
4. Чи змінили становище українського населення реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ? Як змінилося становище українців за їх наступників?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Учитель розповідає про зміну курсу періоду реакції на початку ХІХ ст.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з джерелами інформації
Для опрацювання учням надається ілюстрація
«Селянська хата» та документ.
Уривок з подорожніх листів письменника Василя Кельсієва
«Тогда над нами были атаманы, хлопы такие же, как мы, они гоняли нас на панщину. Три дня в неделю работали мы на панов, а три дня на себя. Опоздает человек на панщину хоть полчаса, еще день в неделю работать будет, а задолжал пану, то и п’ять, и шесть дней работал. Работали мы, а атаман стоял над нами с нагайкою и подстегивал».(Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 85–86)
Завдання
1. Використовуючи історичне джерело, охарактеризуйте соціальне становище західноукраїнського селянства.
2. Визначте причини селянських виступів у Західній Україні в першій половині ХІХ ст.
Робота за методом «Мозкова атака»
Питання про визначення причин селянських виступів вивчається методом «Мозкова атака» і складанням узагальнюючої таблиці.
Причини селянських повстань
• Реакційна політика австрійського уряду щодо селянства;
• посилення соціального і національного гніту;
• жахливі побутові умови селянства;
• тяжка, виснажлива праця;
• сваволя та беззаконня поміщиків;
• безземелля, малоземелля, розорення селянських господарств;
• низькі врожаї та часті неврожаї;
• голод та епідемії
Розповідь учителя супроводжується складанням таблиці «Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті».
Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті
Галичина
Буковина
Закарпаття
1817–1822 рр. — виступи селян
Східної Галичини;
1824–1826 рр. — виступи у Східній Галичині; відмова селян відпрацьовувати панщину;
1838 р. — відмова селян 39 громад
Чортківщини відробляти панщину, зміщення сільської старшини,
розправи над представниками поміщицької адміністрації;
1846–1848 рр. — антикріпосницькі виступи селян Галичини
1838 р. — виступи селян Буковини;
1843–1844 рр. — рух селян 22 громад під проводом Лук’яна Кобилиці; відмова
виконувати повинності, самовільне захоплення лісів і пасовищ, встановлення
самоврядування.
Жорстоко придушено

1831 р. —
«холерні бунти»; обурення селян
забороною
переміщення
у зв’язку з епідемією
холери.
Придушені регу-
лярними військами

1819–1825 рр. — рух опришків на Західній Україні; діяло 50 загонів повстанців; понад 10 років на Буковині діяв загін на чолі з Мироном Штолюком; для придушення були введені польові суди і регулярні війська; окремі виступи тривали до 1848 р.
Завдання
1. Як ви вважаєте, в чому полягало значення селянських виступів на Західній Україні в першій половині ХІХ ст.?
2. Чи згодні ви з думкою І. Франка, що селяни на західноукраїнських землях перетворилися на «самостійну суспільну силу, яку не можна вже було недооцінювати»?
Орієнтовне повідомлення учня «Постання під проводом Лук’яна Кобилиці».
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
З протоколу допиту Лук’яна Кобилиці.
«Що ж стосується підбурювання тутешніх гірських підданих, …то його треба б приписати… головним чином Лук’яну Кобилиці, який поширив між підданими ідею, що вони вільні й мусять відібрати у дідичів ліси. Для обґрунтування цього твердження оповідав Кобилиця підданим, що він має цісарський патент, друкований золотими буквами, який забезпечує населенню Русько-Кимполунзької округи ці свободи. Але під час детального допиту
він сказав, що не мав такого патенту, що він тільки купив книжку про права і повинності гірських підданих, яка мала позолочену печатку, й через це він дійшов думки, що вона писана золотими буквами. З цього патенту він сказав зробити багато копій
для тутешніх підданих». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 90)
Завдання
1. Що нового ви дізналися про Лук’яна Кобилицю? Визначте його роль в українському національному русі.
2. Як ви вважаєте, чому керівники селянських виступів часто запевняли, що мають документи про звільнення селян, але поміщики це від них приховують?

V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Порівняйте соціальні рухи першої половини ХІХ ст. у Наддніпрянській та Західній Україні за таким планом:
1. Причини.
2. Склад учасників.
3. Найбільші повстання.
4. Ватажки.
5. Причини поразки.
6. Значення.

VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Декільком учням підготувати невеликі повідомлення про діячів Кирило-Мефодіївського братства.

************

Немає коментарів:

Дописати коментар