5 КЛАС конспекти


Робочий зошит

Дата:
Тема.  Історія як наука. Українські вчені-історики.
Мета: розкрити суть поняття «історія» як окремої науки, про минуле; ознайомити учнів з постатями відомих істориків; розвивати вміння на основі тексту стисло розповідати про історичну постать; знаходити слова-історизми та витлумачувати їх на основі тексту; користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія»; сприяти формуванню глибокої зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.
Тип уроку: повідомлення нових знань.
Обладнання: підручник, плакат.
Поняття: «історія».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь.
Історія — самостійна наука. Наука про минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя.
(Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розуміють цей вислів.)
Історія не тільки цікава, але й одна з найскладніших наук. Вивчати цю науку нам допоможе підручник. (Учитель пропонує ознайомитись з підручником, його умовними позначками,
структурою.)
Слово «історія» може вживатися в різних значеннях. З’ясуємо, в якому значенні вжито слово «історія» у таких реченнях:
а) історія про капітана Гранта багата на пригоди;
б) терниста історія нашого народу;
в) «Знаєш, друже, зі мною сталась дивовижна історія»;
г) історія досліджує, яким було життя людей у минулому.
У ч и т е л ь.
Історія відповідає на запитання: Де? Коли? Як жили? Що робили люди?
Працюємо з текстом підручника
Прочитайте текст у підручнику і виконайте такі завдання:
1. Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.
2. Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).
Працюємо з поняттями
Запишіть визначення понять у зошити.
Історія — наука про минуле людства.
Літопис — записи найважливіших подій за роками.
У ч и т е л ь.
Давньоруський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — один із найдавніших літописів. У своїй праці він розповів про давню історію нашої Батьківщини, описав події з 860 до 1111 року.
Складаємо історичний портрет
Знайомство з біографією М. Грушевського (коментоване читання підручника ).
У ч и т е л ь.
Михайло Грушевський — видатний український учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч праць, серед яких десятитомна «Історія України–Русі» (показати портрет М. Грушевського).
Він народився в учительській сім’ї, де йому прищепили жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — любов до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України, він цікавився всім українським (показати на карті кордони України).
Навчався М. Грушевський у Київському університеті (показати на карті м. Київ), де вже на третьому курсі навчання були відзначені його здібності. За своє дослідження він отримав золоту медаль. Знав шість мов, читав твори зарубіжних учених.
Після закінчення університету М. Грушевський, молодий професор історії, став викладачем Львівського університету. Він пише наукові праці, сприяє друкові сотень українських книг, створює науковий студентський гурток, очолює Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка.

ІV. Осмислення нових знань
1. Дайте визначення поняття «історія».
2. На які питання дає відповідь історія?
3. Яких давніх істориків ви знаєте?

V. Систематизація й узагальнення знань
Гра «Оплески»
Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на уроці, учні підтверджують це оплесками, якщо ні — мовчанням: історія-наука, історія капітана Гранта, літопис, математика, М. Грушевський, зірка, народ, літописець,
оповідь про події, квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.

VІ. Домашнє завдання

Читати й переповідати текст підручника § 1

Тема. Історична карта
Мета: формувати початкові знання про історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттям легенда карти; розвивати  просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас».
Поняття:  «легенда карти».

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка знань та вмінь
Працюємо з поняттями
У ч и т е л ь.
Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)
У ч и т е л ь.
Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.
Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.
Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2012 рік від Різдва Христового, 2012 рік нашої ери.
Працюємо зі стрічкою часу

0

Показуємо 0 від початку нашої ери.
Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.
Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати.
Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.

ІІІ. Актуалізація знань
Час і простір взаємопов’язані. Адже історія вивчає події, які сталися не лише в певний момент, а й певному місці.

ІV. Вивчення нових знань
Розвиваємо просторові вміння
Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам’ятати такі правила:
1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.
2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані з певною територією. Приміром, перехід району від однієї держави до іншої.
3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.
4. Стрілками позначають пересування військ і народів.
5. Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями.
6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.
Завдання
1. Знайдіть кордони держав.
2. Що означає колір на історичній карті?
3. Як позначаються міста, столиці, річки, рух військ?

ІV. Підбиття підсумків уроку
Запитання та завдання
1. Що таке хронологія?
2. Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери цифрою нуль.
3. Розташуйте у зростаючому порядку дати народження своїх рідних та власний день народження. Прокоментуйте зроблене.

V. Домашнє завдання
Читати, переповідати текст підручника, підготувати одне запитання до теми
Ця пам’ятка допоможе тобі на уроках історії

Арабські цифри
Римські цифри
Арабські цифри
Римські цифри
 1
I
11
XI
2
II
12
XII
3
III
13
XIII
4
IV
14
XIV
5
V
15
XV
6
VI
16
XVI
7
VII
17
XVII
8
VIII
18
XVIII
9
IX
19
XIX
10
X
20
XX


21
XXI

Визначаємо століття
I століття.
З 1-по 100 рік
II століття.
З 101-по 200 рік
III століття.
З 201- по 300 рік
IV століття.
 З 301- по 400 рік
V століття.
З 401- по 500 рік
VI століття.
З 501 – по 600 рік
VII століття.
З 601- по 700 рік
VIII століття.
З 701 – по 800 рік
IX століття.
З 801 – по 900 рік
X століття.
З 901 – по 1000 рік
XI століття.
З 1001 – по 1100 рік
XII століття.
З1101 – по 1200 рік
XIII століття.
З 1201 – по 1300 рік
XIV століття.
З 1301 – по 1400 рік
XV століття.
З 1401 – по 1500 рік
XVI століття.
З 1501 – по 1600 рік
XVII століття.
З 1601 – по 1700 рік
XVIII століття.
З 1701 – по 1800 рік
XIX століття.
З 1801 – по 1900 рік
XX століття.
З 1901 – по 2000 рік
XXI століття.
З 2001 – по 2100 рік

Визначаємо, яка це половина століття

З 1 по 50  -  перша половина
З 51 по 100 – друга половина

Визначаємо, яка чверть століття

З 1 по 25 – перша чверть
З 26 по 50 – друга чверть
З 51 по 75 – третя чверть
З 76 по 100 – четверта чверть

Приклад:  

1596 рік – це XVI століття, орієнтуючись по двом останнім цифрам, визначаємо, яка половина і чверть. 1596 рік – це друга половина, четверта чверть.



Дата:
Тема. Історичні джерела. Писемні пам’ятки
Мета: ознайомити учнів із різними видами історичних джерел — писемними, усними, речовими, наголосити на їх значущості під час вивчення курсу; подати початкові відомості про допоміжну для історії науку — археологію, дати визначення понять «археологія», «історичні джерела», визначити, хто такі трипільці, коли вони жили; розвивати вміння свідомо читати адаптований історичний текст, переповідати його основний зміст, відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних джерелах; робити найпростіші висновки, узагальнення; виховувати інтерес до історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас.
Поняття: «історичні джерела», «археологія», «музей», «архів».

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ . Актуалізація знань учнів
Розвиток хронологічних вмінь
На дошці висить паперове дерево, на ньому кріпляться у вигляді листя папірці, що клеяться. На них маркером написані різноманітні дати.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Гра «Листопад»
Учні по черзі підходять до дошки, знімають по одному папірцю і прикріплюють його на стрічку часу, визначаючи століття. (Виконання цієї гри може здійснюватись за інших умов.)
Робота в парах
Учні ставлять одне одному запитання з попередньої теми.
У ч и т е л ь. Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку з давнини?
(Вислуховуємо 2–3 відповіді учнів)

ІV. Вивчення нового матеріалу
Працюємо з текстом підручника
Учні мають прочитати уривок тексту про історичні джерела й відповісти на запитання
1. Звідки історики дізнаються про історичне минуле?
2. Про які групи історичних джерел ви дізналися?
Працюємо з поняттями
Складання таблиці «Історичні джерела» в зошитах та на дошці одним учнем.
Речові
Писемні
Усні



Учитель піднімає картки, на яких написані приклади історичних джерел. Учні відносять їх до певної групи.
Наприклад, перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.
Картки кріпляться у стовпчик під назвою тієї групи історичних джерел, до якої належать.
У ч и т е л ь.
Пошуком різних історичних джерел займається археолог.
Археологія — наука, що вивчає минуле за історичними джерелами.
(Учні записують визначення понять в зошити.)
Працюємо з текстом підручника
1. Учні мають прочитати текст у підручнику про роботу археологів
2. На основі тексту рубрики «Жива історія», розповісти про життя давніх людей і дати відповідь на запитання.
• Як ви вважаєте, де зберігаються речові джерела? (Очікувана відповідь: в музеї)
3. Розглянути ілюстрації про музеї.
4. Учні мають прочитати адаптований історичний текст «Лист із Чернігова» (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 20–21), віднайти художню та історичну частину й відповісти на запитання.
• Укажіть художню та історичну частину тексту.
• Про кого ви дізналися в історичній частині?
• Хто такі трипільці і коли вони жили на українських землях?
• На основі оповідання та ілюстрацій розкажіть, якими були трипільські поселення.

V. Перевірка засвоєння знань
Гра «Ланцюг»
Кожен учень по черзі згадує одне поняття, термін, речення, що стосуються теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить  ланцюг.

VІ. Домашнє завдання
1. Читати, переповідати текст підручника
2. Скласти 1–2 запитання до теми.

Дата:
Тема.  Перші князі Київської держави
Мета: показати роль літопису у вивченні історії К иївської Русі, визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; засвоїти поняття «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство»; розвивати вміння за текстом розповідати про історичного діяча.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: Власов В., Д анилевська О . Вступ до історії У країни. — К .:Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; історичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети князів, роздавальний дидактичний матеріал.
Поняття: «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація знань учнів
1. Звідки ми дізнаємося про події старовини?
2. Які види історичних джерел ви знаєте?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми поговоримо про відоме вже вам письмове історичне джерело
літопис «Повість минулих літ». Звідти ми черпаємо основні знання про Київську Русь — першу на нашій території державу із центром у Києві.
Формуємо просторові уміння
1. Які племена заселяли Київську Русь?
2. Знайдіть місце заснування міста Києва.
3. Складіть порядок правління князів.
У ч и т е л ь.
Правили цією державою князі.
Князь — глава держави, влада якого передається у спадок.
4. На які держави ходили походом руські князі?
5. Яким шляхом можна було дістатися Візантії?
Працюємо з текстом підручника
Прочитати розділ підручника «Жива історія» (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 42), дати відповідь на запитання.
• Чим князювання Ольги відрізнялось від правління попередніх князів?
Працюємо з поняттями
Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа.
Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.
У ч и т е л ь.
Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків, відбулася ця подорож у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Костянтина Багрянородного.
Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали.
Формуємо хронологічні вміння
1. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці.
2. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що коли помер князь Ігор, йому виповнилося 3 роки?
У ч и т е л ь.
Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів княжий стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави.
Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився із степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони своєї держави.
Працюємо з джерелом
Зіставити словесний портрет князя Святослава та ілюстрацію, дати відповідь на запитання.
«Був він помірного зросту, не дуже низького і не дуже високого, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою» (Візантійський історик про князя Святослава).
• Чим різниться опис Святослава за текстом історичного джерела та його портрет у підручнику?

ІV. Узагальнення та підбиття підсумків уроку
1. Про яких історичних осіб — володарів Київської держави ви дізналися?
2. У якому столітті вони жили?
3. Розкажіть про князювання Ольги.
4. Чому Святослава називали князем-воїном?

V. Домашнє завдання
1. Читати, переповідати текст підручника, відповідати на запитання до нього

Дата:
Тема: Географічні назви в історичній науці.
Тип уроку Комбінований

Мета Засвоєння знань про географічні назви та їх походження
Завдання
§  засвоїти знання про топоніміку і етноніміку; 
§  творче освоєння теми походження Київа та його назви;
§  розвиток аналітичних та творчих здібностей учнів;
§  виховання патріотичного почуття.
Хід уроку
Розповідь вчителя
При дослідженні минувщини  вчені часто знаходять різні назви. Деякі стосуються міст і сіл, водойм, урочищ та ін., Вони звуться географічними, або топонімами. Інші з цих назв - назви народів, вони називаються етнонімами. Топоніміка і етноніміка – науки, що займаються дослідженням походження назв.
Довідка
Був час, і не настільки давно, коли на карті ще не дослідженої земної кулі красувалися білі плями. На них або писали "тера інкогніта" — невідома земля, або відображали який-небудь коментар, накшталт "Тут можуть водитися дракони".  Потім сміливі першовідкривачі крокували всередину білої плями, і... ще біля одного місцяна Землі з'являлася адреса.
Наприклад, Флоріда, — тобто, слідуючи нашій метафорі, "площа Кольорів", або протока Магелланов — "проспект Фернана Магеллана"... Вчення про географічні назви іменується топонімією, від грецьких слів "топос" (місце) і "онома" (ім'я); тобто, "наука про імена місць".  Перше призначення топонімії — саме "адресне". Топоніміка – поштовий довідник Землі, без якого неможлива жодна орієнтація. Кожен топонім (географічна назва) — це просто криниця всілякої інформації! Треба лише зуміти її прочитати. Тут вам іісторія, і природознавство, і інші науки.
Одні назви відомі з давніх часів й збереглися до сьогодні, інші ж зникли в історії, але залишили по собі згадки у народних легендах та переказах.
Назви народів пов'язані з географічними: назву території буває переносять на народ, що проживає певний час на ній, або ж назва народу стає з часом назвою земель, на яких він мешкає. Отож завдяки дослідженням назв вчені дізнаються про території народів давнини, обставини історичних подій, природні умови територій тощо.
Найдавніша назви, якою наші предки називали свою землю – Русь. Народ цієї території звався  русичі. Ця назва – Русь – передувала появі назви Україна.
Назва Україна вперше зафіксована у літописі під 1187 р. для позначення Київщини, земель Переяславщини і Чернігівщини. Слово «Україна» має слов'янське походження. Воно означає „первісно край” або „територія”. Історики схиляються до думки, що назва має індоєвропейський корінь, що в перекладі означає „відокремлювати”. Єдиної думки щодо етимології слова немає, проте схиляються до прямого синонімічного зв'язку зі словом «князівство», що означає земля наділена, «відрізана» князю.
Українців називають також слов'янами, адже наш народ належить до слов'янської групи. До слов'ян належать також росіяни, білоруси, словаки, чехи, болгари, поляки, словенці, чорногорці, македонці і серби.
Слов'ян умовно поділено на 3 гілки: західна, східна і південна. Українці, білоруси та росіяни – східна гілка слов'янських народів. Предками сучасних слов'янських народів є давні слов'яни. Вони жили племенами, періодами об'єднувалися в більші групи - племінні об'єднання (союзи племен). Літопис «Повість минулих літ» зберіг назви східнослов'янських союзів племен, що існували до 9 ст. (утворення держави зі столицею у Києві). На території тодішньої України мешкали 7 племінних об'єднань: деревляни, поляни, хорвати, уличі, тиверці, волиняни і сіверяни. Завдяки археологічним знахідкам історики зрозуміли, що ці союзи здавна мали добрі взаємовідносини, оскільки були майже рідні за звичаями, мовою, походженням і суттєво відрізнялися від сусідів – північно-східних і північно-західних племен. Саме вони вважаються безпосередніми предками українського народу
. Різних частини України з давніх часів називались по-різному: Волинь, Галичина, Полісся, Слобожанщина, Закарпаття, Поділля, Буковина та інші. Це історико-етнографічні райони. Вони різняться особливостями одягу, народного будівництва, господарськими заняттями, які сформувалися у зв′язку з природнім середовищем та історичними особливостями. Про них розповідають музеї народної архітектури та побуту. Найбільший з них розташований в селищі Пирогово, на околиці міста Києва. На широкій території знаходиться більше 300 пам'яток народного будівництва, 80 тис. одиниць сягає кількість хатнього начиння, одягу, знарядь праці, творів мистецтва.
Про походження назви Київ  
Питання про походження Києва, так само як і його назви, не можна вважати закритим. Почнемо з назви. Народна етимологія схильна пояснювати походження всіх топонімів від імен легендарних осіб. Такої ж думки про походження назви Київ дотримувався автор «Повісті врем'яних літ». Він спирався на народну легенду, достовірність якої намагався обгрунтувати логічним шляхом:
«Яко же бысть древле цесарь Рим и прозвася в имя его град Рим. И пакы Антиох – и бысть Антиохия… пакы Александр – и бысть в имя его Александрия. И многа места тако прозвани быша грады в имена цесарь тех и князь тех. Тако же и в нашей стране прозван бысть град великий Киев в имя Кия».
При тому в Києва є безліч поселень-тезок (Киево, Киевіца, Кияни, Киї). М. Ю. Брайчевський налічив їх півтора-два десятки в західнослов'янських землях особливо в Польщі
1. На карті ж, складеною С.М. Трубачевим, подібних поселень показано більше шістдесяти
2.  Іменами київських князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава та Владимира названо незначне число поселень. Але вже більше тисячі років східні слов'яни охоче називають їх іменами своїх дітей. Дивно, що цієї честі не удостоївся князь, що заснував «Матір міст руських».
Ймовірно, Кий – не ім'я. Воно не числиться ні в християнських, ні в язичнецьких слов'янських «святцях». Міста часто отримують назви від властивих їм характерних особливостей або функцій, які вони виконували для ближньої або далекої округи. Яку ж функцію виконувати всі ці поселення?
Відомий спосіб переправи через річку на човнах і плотах, коли замість весел використовують жердину, якою відштовхуються від дна. Таким чином, можна перевозити навантажені вози, худобу. У деяких місцях на Україні заняття таким перевозом є промислом і називається киюванням. Жердину в давнину називали києм.
Літописець не заперечує проти того, що колись в Києва був перевіз і навіть проти того, що називався він «київ перевіз», але вважав, що перевіз отримав свою назву від міста Києва, який, у свою чергу, був такий названий на честь старшого з трьох братів – полянських князів.
Дайте відповідь на питання: 
1.    Як пояснюють походження назви Київ?
2.    Чи знаєте ви інші версії походження назви? До якої більше схиляєтесь?
3.    Напишіть творчу роботу про Кия, який заснував Київ град.
Перевірка засвоєних знань
1. Що є предметом вивчення етноніміки і топоніміки?
2. Що ви можете сказати про походження українського народу? Які версії вам відомі?
3. Як називалися давні українці?
4. Поясніть походження назви Україна. Коли ця назва згадується у літописі?
5. Чи знаєте ви історію назв міст, сіл, водойм рідного краю?
6. Чи знаєте ви історію назв вулиць і майданів вашого міста/села/смт? 
Домашнє завдання та відповіді на питання учнів
§  Повторити вивчений матеріал за підручником
§  Намалювати ілюстрацію на свій вибір до наступної теми


Дата:
Тема:Практичне заняття. Які назви у моєму місті (селі) нагадують про минуле.
Мета:На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Через вивчення  історії назв вулиць, міст, сіл та селиш залучити учнів до глибшого вивчення історії України. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково -дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), естетичні смаки,  спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Виховувати почуття любові до історії свогоміста і всієї України.
Тип уроку:урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
·               розказати, які назви оточують їх у рідному краї;
·               пояснити походження назви вулиці, селища, міста, де вони живуть.
ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учні розповідають історію дослідженої вулиці.
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Коли  вам  запропонували  би  дати нову назву місту чи селу, де виживете, як ви його назвали б? Чому?
ІV. Вивчення нового матеріалу 
1. Як працювати з історико-географічною назвою — історичним джерелом
Вчитель пропонує ознайомитись з «Пам’яткою»
·        Знайдіть на карті України ваше місто, село чи селище.
·        Дослідіть  з  допомогою  дорослих  чи/та  додаткової літератури  походження та історію назви вашого населеного пункту:
ü дізнайтеся про час його заснування;
ü установіть,  від якого слова походить назва;
ü визначте,  з  чим  саме  пов’язана  назва:  способом  життя  і  заняттями людей, певними історичним подіями чи історичними особами.
·        З’ясуйте, чи змінювалась у минулому назва вашого населеного пункту й у з в’язку із чим.
2. Набуваємо практичних умінь
Варіант І.Напишіть  на дошці  назву  свого  населеного  пункту.  Пригадайте 5 - 6  назв  населених  пунктів  рідного  краю  —  малої  батьківщини,  і запишіть їх на дошці також.  Об’єднайтеся у групи  відповідно до  кількості  назв  і  опрацюйте  інформацію  щодо  вашої назви, скориставшись  інструкцією.  Якщо  ви  не  можете  розтлумачити  назву,  зробіть припущення, чому вона саме така.
Ознайомте однокласників з результатами вашого дослідження.
Варіант ІІ. Роздати учням додаток з назвами населених пунктів району. Учні об’єднуються в групи та вибирають по 5 населених пунктів та за пам’яткою розтлумачують назви.
V.  Закріплення знань учнів.
Виберіть 2 - 3 вислови і завершіть їх
«Сьогодні мені було цікаво...»
«Сьогодні мені було легко...»
«Сьогодні мені було непросто...»
«Сьогодні мені вдалося...»
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 9

Дата:
Тема:Про кого розповідає історія
Мета:визначити,  що  є головним  змістом  історії,  яку  роль  в історії  відіграють  історичні діячі; удосконалити навички роботи з текстом; розвивати вміння характеризувати історичного діяча; сприяти зацікавленості учнів до вивчення діяльності історичних діячів.
Обладнання: підручник,  ілюстрації.
Поняття та терміни:Історичні  діячі,біографія 
ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Пригадайте, будь ласка, найбільш відомих людей нашої держави в минулому або сьогоденні.
2. Чи  залежить  життя  нашої  держави  від  окремих  її  представників?
ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Уявіть,  що  ви  у  книгарні  чи  бібліотеці побачили  книжку  з  назвою  «Видатні  постаті  України».  Як  ви  думаєте, про  кого  і  про  що  саме  розповідають автори подібних друкованих видань?
ІV. Вивчення нового матеріалу 
1.  Хто такі історичні діячі
Учні опрацьовують відповідний пункт підручника складають план та дають відповідь на питання:
З’ясуйте,  хто  такі  історичні  діячі.  Завдяки  чому  люди  стають історичними діячами?
Історичні  діячі  —  люди,  чия  діяльність  змінила  життя  суспільства  у
минулому та продовжує впливати на нього сьогодні.
Біографія  (від  грецьких  слів «біо» -  життя  та  «графо»  - пишу) - життєпис.
2. Які групи людей вивчає історична
До відповідного тексту підручника скласти 3 запитання, після цього учні обмінюються запитаннями та дають на них відповідь.
Працюючи у групах,учніз’ясовують, чим відрізняються групи людей, які
вивчає  історія.  Для  цього  розглядають зображення  на  сторінці 67 та підписи до  них.  Визначають і записують,  які  групи людей зображені. Знаходять відмінності між ними.
3.  Як досліджують життя і діяльність видатних людей
Учні ознайомлюють з пам’яткою «Як вивчати діяльність історичного діяча»
Вивчаючи  матеріал  про  історичного  діяча,  послідовно  відповідайте  на
запитання:
•  Про кого йдеться?
•  Коли і в якій країни жив історичний діяч?
•  Які його риси характеру та погляди відомі?
•  3  чим  пов’язана  основна  діяльність  цієї  історичної  особи?  До  яких історичних подій вона причетна?
•  Які вчинки і дії цієї особи відомі?
•  Яким є ваше ставлення до цієї історичної особи?
Самостійна робота
Уявіть себе істориком-дослідником.  Проаналізуйте текст та ілюстрації про історичного діяча на основі запитань наведеної вище інструкції.
V.  Закріплення знань учнів.
1.  Кого називають історичними діячами?
2.  Які групи людей зустрічаємо на сторінках історії?
3.  Що  таке  біографія  і  чому  біографії  відомих  людей  є  історичними
джерелами?
4.  Давньогрецький історик Плутарх написав книгу «Порівняльні життєписи»,
яку читають вже  тисячі років.  У цій книжці він писав як про доброчесних
людей,  такі про тих, з кого брати приклад не варто. Як ви вважєте, навіщо
біограф писав про таких осіб?
5.  Уявіть, що ви історик і хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете
своїми героями: відомих діячів,  невідомих поки що осіб чи групи людей,
наприклад дітей або мореплавців? Чому?
6.Завершітьречення:  «На сторінках історії ми зустрічаємо опис таких груп людей, як...»
VІ. Домашнє завдання. Опрацювати § 10



Дата:
Тема:Що називають  історичними подіями та явищами
Мета:з’ясувати, які події та явища називають історичними та яке значення має їх дослідження  для  вивчення  минулого;  удосконалити  навички  роботи  з текстом  і вміння висловлювати власну точку зору; викликати зацікавленість учнів до подій минулого своєї держави і свого народу.
Обладнання: підручник, ілюстрації.
Поняття та терміни: історичні події.
ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, будь ласка, що вивчає історія.
2. Якщо ми вивчаємо подію, на які запитання ми повинні надати відповідь?
3. Чи  завжди  однозначно  можна  оцінити  ту  чи  іншу  подію? Чому?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Уявіть,  що  ви  прибули до  іншої країни і  маєте  можливість  відвідати  урок  історії.  Про  що  передусім  ви  хотіли  б дізнатися?
Вивчаючи  історію,  ми  дізнаємося  не  тільки  про  діяльність  історичних осіб, а й про події, які відбувалися на тій чи іншій території, у тій чи іншій державі в минулому (наприклад, про війни та революції, походи та приєднання нових земель, про будівництво міст та відкриття навчальних закладів, про розвиток господарства та культури тощо). Це все історичні події та явища.

ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Що таке історична подія
Учні читають відповідний текст підручника та дають відповідь на питання:
- Встановіть, чому історикам важливо зрозуміти сутність,  причини та наслідки подій.
Історичні події - те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці:  подорожі,  битви,  відкриття тощо.
Причини події
Подія
Наслідки
Чому це відбулося?
Що, де, коли, з ким і як відбулось?
Яким є результат того, що сталося?Які зміни у житті людини відбулися?

2. Які події та явища вивчає історія
Учні опрацьовують текст підручника та складають план ( 4 пункти). На дошці записують ті пункти, які зустрічались найчастіше. Бажаючі учні розповідають текст використовуючи план на дошці.
3. Як досліджують історичні події та явища
Учні ознайомлюються з пам’яткою «Як досліджувати історичні події та явища»
Вивчаючи матеріал про історичні події та явища,  послідовно відповідайте на запитання:
·          Що відбулося?
·          Де і коли це сталося?
·          Хто,  на  вашу  думку,  брав  участь  у  цих  подіях?  Чи  всіх  учасників названо?
·          Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?
·          Які причини цієї події?
·          Які наслідки події можна визначити?
·          Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?
·          Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?
Самостійна робота
Уявіть себе істориком-дослідником.  Проаналізуйте текст, визначаючи описані події і явища на основі наведених вище запитань.

V.  Закріплення знань учнів.
1.  Що таке історичні події? Наведіть приклади.
2.  Що таке історичні явища? Наведіть приклади.
3.  На які  запитання  потрібно  відповісти  історикам,  аби дослідити  історичні
події та явища?
4.  Сучасниками чи свідками яких історичних подій були особисто ви ? Опишіть їх відповідно до інструкції, наведеній у пункті 3 параграфа.
5.  Спираючись  на  ілюстрації,  опишіть  розвиток  телефонного  з в’язку  як
історичного явища.

VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 11


 Дата:
Тема: Житло і побут давніх українців.
Мета: ознайомити учнів з племенами трипільців, скіфів, слов’ян, які заселяли територію України в давнину. Виробляти навички самостійного пошуку та систематизації інформації. Виховувати любов до історичного минулого України.
Обладнання: підручник, ілюстрації.
Тип уроку: комбінований;
Поняття та терміни: Скіфи, кіммерійці, трипільці, слов’яни
ХІД УРОКУ
І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Які народи проживали на території України з давніх часів?
2. У  який  спосіб  перебування  різних  народів  на  нашій  території
вплинуло на нашу культуру?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
     Поміркуйте, як давні народи вибирали собі місце для життя.
     У  давнину  на  території  України  проживали  різні  народи. З’ясувати,  як жили  в давнину  люди  на  території  України,  допомагають  історичні джерела.  Особливе  місце  в давній  історії  України  посідають  трипільці,
скіфи та слов’янські племена — наші безпосередні предки.

ІV. Вивчення нового матеріалу
1.                  Кого ми називаємо давніми мешканцями України.
Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника та дають відповідь на запитання:
-                     Життя яких давніх мешканців України описується в тексті?
-                     Звідки вчені отримують знання про історію давніх племен і народів?
Робота з таблицею «Давні народи України»

Трипільці
Скіфи, кімерійці



2.  Як жили Східні слов’яни
Читаючи текст, поставте до нього 3 - 4 запитання.
Прочитайте  текст  і  поясніть,  на  які  особливості  життя  слов’ян вказує автор.
Михайло Грушевський про слов’ян (З «Історії України-Руси»)
Для  громадських справ  сходилися старші з родів чи сімей на нараду, звалось це «віче»; там порядкували і рішали, що треба.... Всякі справи рішала громада. Війська не було. А як треба, то дужі збиралися зі списом чи мечем, на коні чи піші, і йшли воювати.
3.  Як досліджують життя давніх мешканців України
Робота з картою С.81
Роздивіться  карту  і  з'ясуйте,  на  якій  території  проживали  трипільські  племена,  кімерійці,  скіфи,  греки. Запишіть  отриману  з  карти  інформацію  у  свій  зошит.
          Прочитайте  документ  і  визначте,  про  які  особливості  життя скіфських племен ви дізналися.
Давньогрецький історик Геродот про скіфів
Скіфи-хлібороби... сіють хліб не для власного вжитку на їжу, а на продаж.  На схід від цих скіфів-хліборобів живуть уже скіфи-кочівники, які нічого не сіють і не орють;  вся ця країна позбавлена дерев,  за винятком  Полісся...  Є так  звані  царські володіння,  де живуть найкращі і найчисленніші скіфи,  які вважають інших скіфів своїми рабами.
     Уявіть,  що ви археологи  і знайшли  під час розкопок давніх поселень такі речі С. 82. Що ви можете розповісти прожиття давніх слов’ян?
V.  Закріплення знань учнів.
1.   Які народи проживали на території України в давні часи?
2.   Хто такі слов’яни і де вони засновували свої поселення?
3. На основі яких джерел учені-історики досліджують життя давніх мешканців України? Наведіть приклади з матеріалу уроку.
4.  Встановіть,  що  було  спільного  і  відмінного  у  народів,  які  проживали
на території України в давнину.
5.  Пригадайте українські назви місяців і поясніть, як вони пов’язані з і способом життя слов’ян.
6.  Чому речові пам’ятки  —  свідчення життя давніх мешканців  на  території
нашої країни — є частиною національних скарбів України?

VІ. Домашнє завдання
1.                  Опрацювати § 13
2.                  Письмово: на  основі  тексту  і  малюнків  напишіть оповідання  (5 - 6  речень) «Давні мешканці України».







Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)