Невже це все? Не буде більше болю?
Не буде залпів і безглуздих слів…
Я йшов вперед… і впав на полі
бою,
Я
вже помер, хоч жити так хотів...
Ми йшли у бій за покликом
свободи,
Ми не змогли рабами в світі жить...
Ми йшли у люту спеку і в негоди,
Ми ж мали рідну землю боронить!
Я вже помер, та ні... жалю не маю…
Є просто щем нездІйснених бажань,
Є сльози тих, кого я так кохаю…
І розпач їх, і стогін їх благань.
Я йду від вас... я йду тепер
на небо,
Та залишусь навІки у серцях…
Не треба сліз… і болю більш не треба,
Лиш залишіть мій образ у думках.
Згадайте нас, брати мої по
крові,
А
ми вас захищатимем з небес.
Ми одягли вінки свої тернові
Щоб дух свободи зрештою воскрес..
https://youtu.be/AldbFCUg6DI
А пам'ять - вічна, невмируща!
Пам'ятаємо!!!
https://docs.google.com/presentation/d/1Ed_Utt0Krp1L7fRfkpBYRC_MaOh_ZkbeXEpoHGK3zPE/edit#slide=id.p4
Немає коментарів:
Дописати коментар